Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Педагогіка arrow Основи інклюзивної педагогіки
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Дидактичне діагностування учнів в інклюзивному класі

Сутність компонентів діагностування в умовах інклюзивного навчання

В інклюзивному навчанні контроль, перевірка і оцінка результатів навчання є невід'ємними елементами навчально- виховного процесу. У цьому випадку мова йде про дидактичне діагностування.

Дидактичне діагностування – це виявлення об'єктивної інформації про хід і результати навчального процесу; комплексу компетенцій та компетентностей, визначених Державним стандартом початкової школи. Дидактичне діагностування включає контроль, перевірку, оцінювання, оцінку, аналіз і прогнозування.

Контроль як складова дидактичного діагностування. У дидактиці – контроль має ширше значення ніж перевірка і включає нагляд, спостереження і перевірку успішності учнів.

У педагогічній літературі виділяються різні функції контролю. Так, Т.А. Ільїна вказує на три з них: "контролюючу, навчальну і виховну". Контролююча функція основна, а навчальна і виховна – супровідні, хоча, на думку дослідниці, і вельми важливі. Ю.Б. Зотов виділяє в контролі такі функції: 1) керівництво процесом засвоєння, його корекція; 2) виховання пізнавальної мотивації і педагогічна стимуляція учнів до діяльності; 3) навчання і розвиток.

В інших джерелах визначено більше функцій: навчальну, діагностичну, виховну, розвивальну, мотиваційну, орієнтовну тощо. Погляди дослідників спільні у тому, що належні контроль і перевірка, сприятимуть:

• своєчасному виявленню прогалин у знаннях і вміннях учнів;

• повторенню і систематизації матеріалу;

• встановленню рівня готовності до засвоєння нового матеріалу;

• формуванню вміння відповідально й зосереджено працювати, користуватися прийомами самоперевірки і самоконтролю;

• стимулювати відповідальність учнів.

Контроль в інклюзивному класі виконує наступні функції:

1. Навчальну, сутність якої полягає у поліпшенні вивчення нового матеріалу, його засвоєння, відтворення, застосування, уточнення й поглиблення знань, їх систематизації, удосконалення навичок і вмінь.

2. Діагностичну, яка передбачає визначення рівня досягнень окремого учня (класу, групи), виявлення рівня готовності до засвоєння нового матеріалу, що дає вчителеві змогу певним чином планувати й викладати навчальний матеріал, своєчасно надавати необхідну індивідуальну допомогу; попереджати можливі утруднення; з'ясування причин труднощів, які виникають в конкретного учня під час навчання, виявлення прогалин у знаннях і вміннях, внесення коректив у діяльність учня і вчителя, спрямованих на усунення цих прогалин.

3. Мотиваційну, яка покликана розвивати прагнення поліпшувати свої результати, формує позитивні мотиви навчання.

4. Виховну, котра полягає у формуванні вміння самостійно й зосереджено працювати, сприяє розвитку працелюбності, наполегливості, активності, взаємодопомоги та інших якостей особистості.

5. Розвивальну функція яка сприяє розвитку пізнавальної активності молодших школярів.

6. Управлінську – на основі контролю вчитель одержує інформацію про стан успішності, успіхи та недоліки кожного учня, що дає змогу правильно скорегувати соціально-педагогічну вчителя та учіннєву діяльність учнів.

У процесі навчання в інклюзивному класі контроль ґрунтується на наступних принципах:

а) систематичність, зумовлена необхідністю здійснювати контроль впродовж всіх етапів навчання;

б) всебічність, яка передбачає визначення в учнів результативності корекції навчально-пізнавальної діяльності й власне діяльності, рівня опанування знаннями, уміннями і навичками відповідно до навчальних цілей.

в) диференційованість та індивідуалізація, що зумовлені поліморфністю проявів порушень навчально-пізнавальної діяльності учнів з особливими освітніми потребами (Т. Сак).

Перевірка. Учитель перевіряє та оцінює успішність учнів керуючись вимогами Державного стандарту початкової школи. В інклюзивному навчанні застосовуються такі видів перевірки: попередня, поточна, тематична, підсумкова.

Поточна перевірка проводиться з діагностичною метою перед вивченням навчального предмета. Він дає змогу визначити готовність конкретного учня до оволодіння предметним змістом, виявити рівень сформованості навчально-пізнавальних умінь та особливості діяльності. Вчитель в індивідуальному навчальному плані на основі одержаних результатів планує роботу з коригування опорних знань, умінь і навичок, їх цілеспрямоване повторення і систематизацію.

Поточна перевірка здійснюється на всіх етапах вивчення учнем змісту поурочної теми. Вона виконує навчальну, діагностико-коригуючу, заохочувальну та стимулюючу функції.

Тематична перевірка передбачає оцінювання навчальних досягнень учня після вивчення однієї або кількох програмових тем (розділів). Учитель, враховуючи індивідуальні навчально-пізнавальні можливості учня, може оцінювати якість засвоєння основних більш узагальнених елементів знань і способів діяльності, уміння застосовувати їх за зразком і в новій ситуації. У такому випадку тематична перевірка може здійснюватися на окремому уроці або на самостійному етапі узагальнюючого уроку.

Тематична оцінка може виставлятися й автоматично, на підставі результатів вивчення учнем матеріалу теми упродовж її засвоєння з урахуванням поточних оцінок, навчальної активності учня, рівня самостійності тощо.

Протягом вивчення значних за обсягом тем дозволяється проводити кілька проміжних тематичних оцінювань. Якщо на опанування матеріалу теми передбачено, наприклад, 1-2 навчальні години, то їх можна об'єднати для проведення тематичного оцінювання.

Підсумкова перевірка здійснюється в кінці семестру і навчального року. Підсумкова оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік – на основі семестрових оцінок.

Кожну оцінку будь-якого виду контролю, вчитель повинен мотивувати, доводити до відома учня та оголошувати перед класом (групою).

Всі види контролю реалізуються за допомогою різних методів (розглядалися у попередніх розділах).

Оцінювання. Успіхи учнів характеризуються кількісними та якісними показниками, котрі фіксуються в оцінці.

Оцінювання знань – визначення і вираження в умовних одиницях, а також в оцінних судженнях учителя знань, умінь та навичок учнів відповідно до навчальної програми чи індивідуальній навчальній програмі.

Оцінка успішності – система певних показників, які відображають об'єктивні знання, уміння та навички.

При визначенні навчальних досягнень учнів до уваги береться:

якість знань: правильність, повнота, осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність;

рівень оволодіння розумовими операціями: уміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, роботи висновки;

характер відповіді учня: елементарна, фрагментарна, неповна, повна, логічна, доказова, обгрунтована, творча з використанням власного досвіду;

– уміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези;

– самостійність оцінних суджень.

На основі цих вимог виокремлюють чотири рівні навчальних досягнень: поточний, середній, достатній, високий. Кожен рівень оцінюється за бальною шкалою, загальним критерієм оцінювання досягнень учнів відбувається за 12-бальною шкалою. У 1 класі початкової школи оцінка навчальних досягнень учнів з предметів інваріантної частини навчального плану – вербальна, а починаючи з 2 класу оцінюється в балах.

Отже, оцінювання розглядається як особлива сторона контролю, а педагогічна оцінка – його результат. Оцінка виражається в оцінних судженнях і висновках учителя, які є її якісними (словесним, вербальним) показниками, або в балах, тобто в кількісних показниках.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси