Навігація
Головна
Авторизація/Реєстрація
Правила користування
Контакти
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Фінансовий облік
< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Методи обліку витрат виробництва та калькулювання собівартості продукції

Калькулювання собівартості продукції здійснюється за різними методами.

Методи калькулювання собівартості продукції складають сукупність прийомів, що використовують в процесі групування та розподілу виробничих витрат по об'єктах калькулювання (носіях витрат) з метою обрахування собівартості окремих видів та одиниць продукції.

У залежності від виду продукції, її складності, типу, характеру технологічного процесу й організації виробництва на промислових підприємствах можуть застосовуватися різні методи обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції: простий (однопередільний), нормативний, позамовний, попередільний.

Ці методи відрізняється побудовою аналітичних позицій обліку виробництва, номенклатурою об'єктів калькулювання і прийомами розподілу витрат між окремими видами виробів, а також між готовою продукцією і незавершеним виробництвом. У сукупність прийомів входить також оцінка незавершеного виробництва, відходів виробництва і браку продукції.

На практиці можуть застосовуватися комбіновані методи обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції, що дозволяють максимально використовувати переваги окремих методів для прийняття управлінських рішень.

Простий (однопередільний) метод застосовується на тих виробництвах, де відсутнє незавершене виробництво (наприклад, вироблення електроенергії). Суть цього методу – прямий розрахунок, тобто всі витрати на виробництво за статтями калькуляції діляться на кількість виготовленої продукції.

Нормативний метод застосовується на підприємствах обробної промисловості із масовим виробництвом, де виробляється різноманітна і складна продукція, що складається із великої кількості деталей та вузлів (наприклад, машинобудування, легка, взуттєва, шинна, меблева промисловість та ін.). Метод включає:

систематичний облік змін та відхилень від встановлених норм витрат на одиницю продукції у розрізі причин та винуватців цих відхилень;

складання та періодичне коректування нормативної калькуляції, засновану на діючих нормах витрат;

визначення фактичної собівартості випущеної продукції як алгебраїчної суми її вартості, відхилень від норм та самих норм.

Нормативний метод обліку витрат на виробництво застосовують для щоденного виявлення відхилень від діючих норм на виробництво з метою запобігання надмірних витрат коштів підприємства. Нормативний метод обліку витрат здійснюється аналогічно витратам на утримання та експлуатацію машин і обладнання, тобто зібрані на дебеті рахунка витрати у розрізі елементів витрат та статей кошторису за загальною схемою наприкінці місяця списуються на основі первинного їх розподілу за напрямками та відображаються на рахунках обліку виробництва 23 "Виробництво", 39 "Витрати майбутніх періодів".

Сутність нормативного методу зводиться до того, що витрати на виробництво обліковуються за поділом їх на три елементи обліку: витрати в межах норми (плану, кошторису, квоти тощо); зменшення (економія) або збільшення (перевитрати) витрат порівняно з нормою (квотою, кошторисом тощо) внаслідок зміни норми під впливом технічного прогресу; відхилення витрат порівняно з нормою (квотою, кошторисом, планом тощо) у бік зменшення (економія) або збільшення (перевитрати).

Важливим елементом нормативного методу обліку витрат на виробництво є складання нормативної калькуляції. Нормативна калькуляція складається на основі діючих на початку року норм витрат на конкретний вид продукції в розрізі витрат (елементів собівартості, рахунки класу 8).

Позамовний метод застосовується на підприємствах, що випускають готову продукцію у одиничних екземплярах або дрібними серіями (важке машинобудування, суднобудування, авіаційна, космічна промисловість та інші).

Об'єктом обліку при застосуванні цього методу є окреме виробниче замовлення, що відкривається на один або кілька однорідних готових виробів.

Попередільний метод калькулювання застосовується на підприємствах із однорідною вихідною сировиною, де із вихідної сировини шляхом обробки отримують готовий продукт.

Об'єктом калькулювання тут є технологічний переділ, а всередині переділу – певні види продукції, що поєднані в калькуляційні групи за принципом однорідності основних матеріалів, а також за складністю їх обробки.

Котловий метод застосовується на таких самих підприємствах, де може застосовуватись нормативний метод, але при використанні цього методу застосовують планові калькуляції, а витрати між видами продукції, що випускається, розподіляються згідно їх планової собівартості. Цей метод, на відміну від нормативного, не забезпечує постійного оперативного контролю над точністю калькулювання величини собівартості.

На практиці бувають і комбіновані методи, наприклад позамовно – нормативна калькуляція і т.д.

Для визначення фактичної виробничої собівартості необхідно провести її калькулювання. Калькулювання – це розмір затрат у вартісному вираженні, які припадають на калькуляційну одиницю. Основна мета калькулювання полягає в тому, щоб одержати достовірні дані про витрати на одиницю продукції, а також обґрунтовані зведені показники собівартості виробів.

За допомогою калькулювання визначають собівартість. Для визначення собівартості конкретного об'єкта калькулювання витрати виробництва групуються за статтями калькуляції.

Номенклатура статей калькуляції залежить від технологічних і організаційних особливостей підприємства (підрозділу підприємства). Статті калькуляції встановлюються самим підприємством у наказі про облікову політику (або рекомендуються органом управління).

Номенклатура статей калькуляції може бути така:

  • 1. Сировина та основні матеріали.
  • 2. Комплектуючі вироби та купівельні напівфабрикати.
  • 3. Паливо й енергія на технологічні цілі.
  • 4. Зворотні відходи (вираховуються).
  • 5. Основна заробітна плата робітників.
  • 6. Додаткова заробітна плата.
  • 7. Відрахування на соціальне страхування.
  • 8. Витрати на утримання та експлуатацію устаткування.
  • 9. Загальновиробничі витрати.
  • 10. Втрати від браку.
  • 11. Виробнича собівартість.

Важливим моментом для визначення собівартості є розподіл витрат на прямі та непрямі.

Прямі – це витрати, які можуть бути віднесені безпосередньо на конкретний об'єкт витрат (вид продукції і т. д.) економічно можливим способом.

Непрямими є витрати, що не можуть бути віднесені безпосередньо на певний об'єкт обміну витрат. Ці витрати належні до кількох (багатьох) видів продукції, і їх потрібно розподіляти між об'єктами обліку пропорційно вибраній базі (пряма заробітна плата робітників тощо).

Калькулювання собівартості продукції відображається у розділі III "Витрати діяльності 5-го журналу при журнальній формі обліку по дебету рахунку 23 "Виробництво" і кредиту відповідних рахунків:

Дт 23 "Виробництво"

Кт 20 "Виробничі запаси"

Кт 661 "Розрахунки за заробітною платою"

Кт 131 "Знос основних засобів"

Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"

Кт 91 "Загальновиробничі витрати"

Зведений облік витрат виробництва передбачає узагальнення інформації про витрати виробництва (прямих та непрямих витрат) та розрахунок собівартості готової продукції, що надійшла з виробництва на склад.

Зведений облік витрат виробничої діяльності підприємства ведеться у Журналі 5 або 5А. Для складання журналу 5 або 5А використовуються дані первинних документів, накопичувальних відомостей, листків-розшифровок, інших журналів, бухгалтерських довідок.

У журналі 5 відображаються дані за дебетом рахунку 23 "Виробництво" та всіх рахунків дев'ятого класу у кореспонденції з кредитом рахунків, які формують собівартість продукції (прямі та Загальновиробничі витрати), а також тих, які переносяться з інших журналів. На підставі первинних документів, дані про витрати діяльності відображаються в облікових регістрах, інформація яких потім використовується для заповнення Головної книги та фінансової звітності.

До журналу додається відомість 5.1 аналітичного обліку запасів за відповідними рахунками.

Таблиця

Відображення в обліку витрат на виробництво продукції (робіт, послуг)

п/п

Назва господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Дебет

Кредит

1.

Акцептовані рахунки постачальників за електроенергію, за послуги виробництву

23 "Виробництво"

31 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" 685 "Розрахунки з іншими кредиторами"

2.

Нараховано знос (амортизацію) МШП, що безпосередньо використовувались у виготовленні продукції та наданні послуг

23 "Виробництво"

132 "Знос інших необоротних матеріальних активів"

3.

На собівартість продукції віднесено відповідну частку витрат майбутніх періодів

23 "Виробництво"

39 "Витрати майбутніх періодів"

4.

МШП терміном експлуатації менше 1 року обліковується у складі оборотних активів (рах. № 22) і списується на витрати в момент передавання їх в експлуатацію

23 "Виробництво"

22 "Малоцінні та

швидкозношувані

предмети"

5.

Нарахована основна заробітна плата виробничим працівникам, працівникам допоміжних виробництв

23 "Виробництво"

661 "Розрахунки за заробітною платою"

6.

Відрахування на соціальні заходи від об'єкта оподаткування

23 "Виробництво"

65 "Розрахунки за страхуванням"

7.

Відображені витрати на виробництво на підставі авансового звіту підзвітної особи

23 "Виробництво"

372 "Розрахунки з підзвітними особами"

8.

Збитки від браку включені до собівартості продукції (робіт, послуг) основного виробництва, допоміжних виробництв; повернення забраковано! продукції

23 "Виробництво"

24 "Брак у виробництві"

9.

Випущені з виробництва й оприбутковані на складі готова продукція, напівфабрикати (роботи і послуги)

26 "Готова продукція", 25 "Напівфабрикати"

23 "Виробництво"

10.

Переоцінені у бік зниження (уцінка) суми незавершеного виробництва і сума ПДВ

946 "Втрати від знецінення запасів"

23 "Виробництво" 641 "Розрахунки за податками"

11.

Здійснена дооцінка напівфабрикатів власного виробництва

25 "Напівфабрикати" 710 "Дохід від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю " 746 "Інші доходи"

710 "Дохід від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю", 746 "Інші доходи", 641 "Розрахунки за податками"

12.

Відображена виявлена нестача матеріальних цінностей

947 "Нестачі і втрати від псування цінностей"

20 "Виробничі запаси"

13.

Нарахована амортизація основних засобів і списана на виробництво продукції

23 "Виробництво"

131 "Знос основних засобів"

14

Собівартість реалізованих робіт і послуг

903 "Собівартість реалізованих робіт і послуг"

23 "Виробництво"

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >
 

Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші
?>