Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політологія arrow Канадський мультикультуралізм
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Критичні відгуки Квебекського блоку про мультикультуралізм

Творці офіційного мультикультуралізму, заявляє депутат від Блоку, прагнули до "жахливих цілей" (Мадлен Дальфон-Ґіраль, 13 червня 1994 р.) [59].

Можливо і жахливих, але це не заважає Блокові говорити про них із вражаючою регулярністю:

"Політика мультикультуралізму канадського уряду має багато спільного з політикою канадської дипломатії. Вона згладжує реальність і відмінність Квебеку" (Сюзан Трамбле, 7 лютого 1994 р.).

"[Мультикультуралізм] був спробою послабити позицію Квебеку у Канаді, віддавши забуттю ідею двох народів-засновників і двох панівних культур" (Крістін Ґаньон, 20 березня, 1995 р.).

"Нова канадська багатокультурна самосвідомість, яку уряд намагається нав'язати, насправді є трюком для заміни традиційних культурних підвалин квебекців ... У сприянні цій чудовій канадській багато культурній мозаїці уряд надто поспішає, забуваючи ідею двох націй-засновниць" (Мішель Давійо, 27 жовтня 1994 р.).

Знову й знову чуєш, що мультикультуралізм був спробою перетворити первісні дві (нації, мови, культури, народи-засновники) Канади на багато.

А як саме мультикультуралізм мав робити свою брудну роботу у Квебеку? Критика Блоку поділяє з класичними авторами основну посилку, що мультикультуралізм є політикою протидії інтеграції.

Прийшли депутати від Блоку до цього розуміння мультикультуралізму самостійно чи за посередництва деяких із класичних статей і відгуків? Важко сказати. Хоча на Бісундата часто посилаються депутати-реформісти, Блоком він згадується лише раз, коли Ґаньон згадує про "підтримку переважною більшістю першої книги Ніла Бісундата" (5 квітня 1995 р.). Звісно, вона не була першою, але першою, яка зазіхнула на квебекську самосвідомість.

Крістін Ґаньон, основний речник Блоку з питань мультикультуралізму, доводить, що "ідея інтеграції, яка б визнавала права членів етнічних груп та їхню рівну участь у суспільстві, була полишена на користь ідеї сприяння культурним відмінностям. Тим самим уся діалектика двох народів-засновників зі своєю власною мовою і культурою була потоплена і розчинена в цьому океані інших мов і культур" (5 квітня 1995 р.). "Потоплена й розчинена в цьому океані...": проти мультикультуралізму мобілізовано первісний страх.

Але у своїх заявах про мультикультуралізм Блок практично обмежився націоналістичною критикою. Втім, був один важливий виняток. У червні 1995 року його представниця Ґаньон запропонувала особистий законопроект, який прямо заборонив би жіноче обрізання (ЖО).

Уряд вважав, що ця практика вже була передбачена положеннями Кримінального кодексу про насильство, і що найкращим заходом проти неї є "інформаційний процес", спрямований на "багатокультурні групи і різноманітні етнічні спільноти" (Шила Файнстоун, 16 березня 1995 р.).

Ґаньон заперечила, що хоча ЖО може бути незаконним, політика мультикультуралізму зробила свій внесок у "збентеженість" поміж "соціальних працівників, впливових діячів спільнот і поліції". Вона також відзначила, що кампанія з інформування громадськості і суворіші кримінальні покарання не є взаємовиключними способами дій. Нарешті, Ґаньон пов'язала свій законопроект із занепокоєнням, поміченим серед класичних критиків, щодо відсутності "меж" мультикультуралізму: "Ми повинні формально визначити межі державної політики, чітко заявивши, які культурні норми не є прийнятними і суперечать принципам нашого суспільства" (6 червня 1995 р.).

Аргументи Ґаньон вплинули на деяких депутатів-лібералів. Анна Терана погодилася, що "мультикультуралізм захищає нас, але не прощає дій, що суперечать правам людини або є кримінальними за своїм характером", а С'ю Барнз заявила: "Ще гострішим за наше занепокоєння культурною свободою є наше занепокоєння життям нашого молодого іммігранта і жінок-біженок" (6 червня 1995 р.).

Якими б не були первісні погляди уряду на це питання, ліберали безсумнівно розуміли, що нерозумно протидіяти цій спробі відточити визначення мультикультуралізму: закон про пряму заборону ЖО було внесено у кінці 1995 року і оприлюднено у травні 1997. За іронією долі один із найрізкіших парламентських критиків мультикультуралізму потім успішно роз'яснював цю політику.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші