Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Соціологія arrow Соціально-психологічний тренінг і маніпуляція
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Соціально-психологічний тренінг (спт) як метод маніпулятивного впливу

Історичні передумови виникнення соціально-психологічного тренінгу

  • 1. Історія виникнення групового соціально-психологічного навчання та його переваги перед індивідуальним навчанням.
  • 2. Співвідношення понять "групове соціально-психологічне навчання" і "групова психотерапія", "тренінг", "соціально-психологічний тренінг" та "маніпуляція".
  • 3. Різновиди тренінгових груп: "групи зустрічей", "Т-групи", "групи соціально-психологічного тренінгу поведінки".
  • 4. Цілі, основні положення, правила, характеристики тренінгових груп.
  • 5. Комунікативна компетентність, її компоненти.

Ключові слова: тренінг, соціально-психологічний тренінг, тренінгові групи, групове соціально-психологічне навчання, групова психотерапія.

Історія виникнення групового соціально-психологічного навчання та його переваги перед індивідуальним навчанням

Пізнавши самого себе, ніхто не залишається тим, хто він є.

Томас Манн

Одним з основних ефективних нововведень XX століття, формою групового соціально-психологічного навчання є тренінг. Загальноприйнятого визначення поняття "тренінг" не існує, що приводить до широкого трактування тренінгового навчання у психологічній практиці за допомогою різних засобів, методів, форм та прийомів. Найбільш уживаним є визначення тренінгу як частини запланованої активності організації, котра спрямована на зростання професійних знань та вмінь працівників.

Тренінгові заняття, спрямовані на підвищення компетентності у спілкуванні, адаптацію людини до професійної діяльності, перепрограмування її поведінки, отримали широке визнання і впровадження у різні сфери людської діяльності. Уперше такі заняття у групах, названих тренінговими (Т-групи), були проведені учнями видатного психолога К. Левіна (США) в середині 1940-х років. В їх основу покладено наступну ідею: більшість людей живе і працює в групах, але здебільшого вони не цікавляться питаннями щодо участі у суспільному процесі, бачення й сприймання себе іншими людьми, реакції на їх поведінку сторонніх осіб. На думку К. Левіна, більшість ефективних змін у становленні та поведінці людини відбувається в груповому, а не індивідуальному контексті. Тому з метою визначення і зміни власних установок, моделювання нових форм поведінки людина має навчитися бачити себе очима інших.

Значний внесок у вивчення і вдосконалення майстерності міжгрупових відносин зробили послідовники К. Левіна. їх успішна діяльність сприяла створенню в США (1954 р.) Національної лабораторії тренінгу[1]. Т-групи забезпечували навчання управлінського персоналу, менеджерів, політичних лідерів ефективному міжособистісному спілкуванню, вмінню управляти, розв'язувати конфлікти тощо.

На початку 60-х років з'явились тренінгові програми на основі гуманістичної психології К. Роджерса, орієнтовані на психологічну підтримку та розвиток особистості. Починаючи з 70-х років, стали проводити бізнес-тренінги, які вже з перших років свого існування активно завойовували лідерські позиції завдяки особливостям соціально-психологічного навчання під керівництвом М. Форверга.

Нині добре відомий досвід Лейпцизької (Манфред Форверг, Традель Альбер), Талліннської (X. Міккін), Ленінградської (Л. Петровська, Ю. Ємельянов, С. Макшанов) шкіл. У 1993 році у Санкт-Петербурзі створено Інститут тренінгу, де розроблено дворічну програму підготовки спеціалістів та п'ятнадцятиденну програму методичної підготовки, які користувались популярністю серед молоді. В Україні досвід тренінгового навчання існує з 2000 року. Відомі тренери з усього світу, та вже й наші українські фахівці, проводять тренінгові заняття різного змісту і наповнення.

Тренінг є особливим методом отримання знань і відрізняється від своїх аналогів тим, що всі його учасники навчаються на власному досвіді у даний момент. З цією метою спеціально створюється середовище, де кожний може з легкістю побачити власні плюси та мінуси, досягнення й поразки. Допомога й увага інших учасників сприяє швидшому розумінню необхідності розвитку особистих якостей і професійних навичок. Цьому сприяє застосування упродовж тренінгу сукупності психотерапевтичних, психокорекційних і навчальних методів, які впливають на розвиток навичок самопізнання, саморегуляції, спілкування й міжперсональної взаємодії, комунікативних і професійних умінь.

Ситуація тренінгу навчальна і жоден з учасників не ризикує відносинами та поглядами, що склались раніше, а набуває новий досвід. Зокрема, можна навчитись бути гнучким, набути навичок спілкування, сприйняття позиції іншого, що теж є дуже корисним у житті, творчій, професійній діяльності.

  • [1] Психологія соціальної роботи [Текст] : підруч. [для студ. вищ. навч, закл.] / [Ю. M. Швалб та ін. ; за ред. Ю. М. Швапба]; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К.: Київ, ун-т, 2010.-271 с.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші