Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Соціологія arrow Соціально-психологічний тренінг і маніпуляція
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Техніки, які вживаються в тренінгу

  • 1. Особливості використання групових технік.
  • 2. Психокорекційна техніка.
  • 3. Техніка активного слухання.
  • 4. Техніка емпатичного приєднання до учасника тренінгу.
  • 5. Техніка вербального і невербального спілкування тренера з групою.

Ключові слова: тренінг, соціально-психологічний тренінг, тренінгові групи, групове соціально-психологічне навчання, групова психотерапія.

Особливості використання групових технік

Усі психологічні та педагогічні дослідження стверджують, що після пасивної участі в процесі навчання досить швидко не залишається навіть сліду. Точно підраховано, що після чудово підготовленої і прекрасно прочитаної лекції уважний слухач здатен відтворити 70% інформації через три години, а 10% – через три дні. Науковцями створено таблицю запам'ятовування, звідки виявилось, що запам'ятовуємо[1]: 10% з того, що прочитали; 20% з того, що почули; 30% з того, що побачили; 50% з того, що побачили та почули; 80% з того, що сказали; 90% з того, що зробили.

Є старе китайське прислів'я: чую і забуваю, бачу і пам'ятаю, роблю і розумію. Таким чином, дієвими є методи, що передбачають активність, залучення до дії, створення ситуації переживання та випробування, що сприяє глибшому проникненню в зміст та кращому запам'ятовуванню[2]. Активне навчання вчить співпраці, тому воно і є інтерактивним.

Серед усього різноманіття технік можна виділити три загальні типи. Це техніки встановлення та підтримки контакту, техніки впливу і трансформаційні техніки. Специфіка використання технік залежить від ідейних засад соціально-психологічних напрямків. Деякі з них є більш "технічними" (наприклад, поведінкова терапія), інші значно менше використовують технічні прийоми (клієнт-центрована психотерапія). Основна відмінність пов'язана із тим, на що більшою мірою орієнтований той чи інший напрямок: на особливості внутрішнього процесу чи на опрацювання нових умінь, навичок, форм поведінки. Процесуальність тренінгу вимагає високого рівня емоційного контакту, недирективності за своєю суттю, довіри до внутрішнього світу учасника. Тому техніки розглядають як вторинні стосовно якості контакту та феноменології емоцій особистості.

До технік встановлення і підтримки соціально-психологічного, терапевтичного контакту належать

  • – техніка привітання (здійснюється за допомогою стандартних фраз: "Радий Вас бачити...", "Приємно познайомитися...". Складовим елементом цієї техніки, який може бути застосований тренером на його розсуд, є зустріч учасника;
  • – техніка рапорту (бути в контакті) – встановлення теплих особистих стосунків з учасниками, створення атмосфери взаємної довіри через щирий інтерес і прийняття;
  • – підтримка – підбадьорення, заспокоювання;
  • – розуміння – емоційний відгук, який спонукає йти вглиб, не боятися;
  • – прийняття – створює близькість;
  • – техніка відображення почуттів – допомагає усвідомити і прийняти свої почуття як частину себе; це вербалізація тих почуттів, про які учасник відкрито не говорить, але які ви можете в ньому розпізнати, виходячи із невербальних проявів, а також із особливостей його ситуації;
  • – техніка відображення змісту – перефразування та ..узагальнення, передається основний' зміст сказаного учасником, нічого не додається. Це дозволяє в разі необхідності надати позитивного смислу критичним зауваженням особистості. Тобто, перефразовування – це вербальний навик повторення змісту того, що говорить учасник. Зміст перефразування включає в себе як факти ситуації, про яку говорять, так і почуття, про які людина розповідає;
  • – мовчання, пауза – збільшує емоційний контакт, поглиблює переживання, емоційне взаєморозуміння, занурює в проблему, дозволяє вивчати свої почуття, установки, цінності, поведінку; зрозуміти, що відповідальність за результат бесіди залишається на йоґо власних плечах;
  • – техніки підвищення напруги та зменшення підтримки передбачають прояв емпатії тренером на вербальному і невербальному рівнях;
  • – конфронтація – реакція тренера, що суперечить поведінці в очікуванням учасників. Застосовується тоді, коли учасники починають грати, топчуться на місці, не працюють, маніпулюють;
  • – самовираження і розкриття почуттів учасників і ведучого;
  • – емпатія (з грец. – співпереживання внутрішньому емоційному стану учасника);
  • – рефлексивне слухання є об'єктивним зворотним зв'язком з тим, хто говорить, як контроль точності сприйняття почутого. Іноді ці методи називають "активним слуханням". Уміння слухати рефлексивно необхідне для ефективного спілкування через обмеження і труднощі, які виникають у процесі спілкування;
  • – селективна увага – вибіркова увага на окремі моменти або їх ігнорування;
  • – підстроювання (приєднання, віддзеркалювання) – сканування вербальних і невербальних сигналів учасників, їхніх станів та їх повторення. Калібрування – підстроювання і повторення невербальних сигналів учасника.

До технік соціально-психологічного впливу належать:

  • – конкретне побажання, рекомендація ("Я пропоную Вам зробити наступне...");
  • – парадоксальна інструкція – посилити симптом, продовжувати робити те, що не хочеться, заподіює біль. Цей прийом спрямований на ще більше усвідомлення ригідності та неадекватності проблеми. Завдяки цьому учасник відчуває гостру необхідність зруйнувати шаблон та змінити себе;
  • – вправи для формування нових навичок і форм поведінки (наприклад, запис на відеокамеру чи диктофон);
  • – активна уява і фантазування – "Уявіть, що...";
  • – програвання – "Поверніться до цієї ситуації і знову програйте свою роль";
  • – техніка двох стільців – застосовується для роботи з конфліктами;
  • – вільні асоціації – "Згадайте це почуття. Які асоціації у Вас виникають у зв'язку з ним?".
  • – переоцінка – знайти позитивне в поганому, інший погляд на ситуацію. Життєві ситуації вирішуються по-різному, тому майже завжди є оцінка ситуації та варіант вирішення, який учасник тренінгу через певні обставини не брав до уваги;
  • – релаксація (м'язове розслаблення) – знімає напругу (наприклад, релаксація за методом Джекобсона);
  • – мовні заміни – "Замініть словосполучення "не можу" на "не хочу". Коли людина каже: "Я повинна", то відповідальність переходить на деякі зовнішні фактори, коли каже: "Я хочу" – відповідальність переноситься на саму людину;
  • – емоційна повінь – прийняття почуттів: "Поверніться до цього почуття, залишіться з ним, прийміть його повністю";
  • – медитація – концентрація уваги на тілі, відчуттях, почуттях;
  • – домашні завдання – закріплюють нові навички і форми поведінки, змінюють структуру сім'ї;
  • – робота зі сновидіннями – діагностика несвідомого матеріалу;
  • – тілесні техніки – робота з тілом і диханням;
  • – робота з образами та символами – робота з почуттями та емоціями. Створення метафор – побудова моделі подій і явищ, яка уможливлює маніпулювання. Метафора робить прихований сенс доступним і зрозумілим, надовго запам'ятовується. При роботі з метафорою унеможливлюється контроль свідомістю і раціоналізація. Важливим є підбір метафори, яка відповідає сприйняттю учасника, для того щоб він міг ідентифікуватися з нею;
  • – інтерпретація -- розкриває сенс, прихований за словами і поведінкою, встановлює зв'язок між переживаннями і поведінкою, між реакціями, між минулим і сьогоденням. Використовуються для розкриття проблеми. Учасники повинні бути готові їх прийняти, їх не має бути багато, вони не повинні бути категоричними, лише як припущення;
  • – зворотний зв'язок – тренер або група діляться своїми почуттями;
  • – активація несвідомих процесів (робота із сновидіннями, аналіз асоціацій, техніки спрямованої уваги, робота з тілесними симптомами тощо);
  • – катарсичні техніки – знімають емоційне напруження, дають енергію для інсайту, але не призводять до нього безпосередньо. Емоційна разрядка сама по собі теж має цінності, особливо якщо емоція була довгий час заблокована і тільки упродовж тренінгу знайшла реалізацію;
  • – робота з переносом і опором;
  • – сугестивні техніки – гіпноз, навіювання, аутотренінг. Відрізняються некритичним ставленням учасників до впливу ведучого, впливають на несвідоме; -
  • – ігрові техніки, спрямовані на зняття напруги, емоційний "розігрів", пошук нових поведінкових варіантів. Можуть використовуватися для дослідження патернів поведінки;
  • – проективні техніки дозволяють подолати опір, розповісти від імені персонажів, символів, образів про найболючіші проблеми та навіть знайти спроби їх вирішення. Використовується як для дітей, так і для дорослих. Цікаво, що на початку роботи клієнт не усвідомлює, що відбувається проекція його почуттів і думок на нейтральний образ.

Трансформаційні техніки (уміння):

  • – інсайт – осяяння, новий погляд на ситуацію, приводить до особистісних змін. Супроводжується яскравою емоційною реакцією, і зміною світосприйняття. Види інсайту: інтелектуальні та емоційні. До інсайту призводять вивільнена в процесі опрацювання травм та конфліктів енергія, високий рівень внутрішньої напруги, попадання в ядро ідентичності шляхом логічного аналізу;
  • – сократичний діалог – викриття помилкових ідей шляхом побудови комунікації таким чином, щоб клієнт сам прийняв потрібне рішення. Техніки: тренер погоджується з думкою учасника і доводить її до абсурду; виведення третього рішення після аналізу двох протилежних;
  • – актуалізація внутрішніх ресурсів клієнта – це стан, в якому людина бачить кілька шляхів вирішення проблеми. Ресурси бувають зовнішні (інші люди, гроші, влада, інформація і т. п.) та внутрішні: досвід і пам'ять, здібності, сильні сторони та якості, гумор, захоплення та хобі. Головний ресурс – унікальність людини;
  • – рефреймінг (переформулювання) – зміна емоційного ставлення до проблеми в зв'язку з новим її тлумаченням. Сама проблема не зникає, її зміст не змінюється, змінюється ставлення до неї. Базова ідея рефреймінгу – все у світі відносно, немає нічого поганого, нічого хорошого, все нейтрально. Погляд на ситуацію з іншого боку – рефреймінг контексту, ця ситуація означає інше. Рефреймінг змісту – знайти хороше в поганому, зміна оцінки;
  • – трансформація емоційних реакцій – реакції необхідні в сьогоденні, хворобливі реакції в основному спрямовані або в минуле, або в майбутнє, в цьому їх неадекватність. Відсторонення від хворобливих емоцій відбувається в той момент, коли учасник перемикається з процесу продукування емоцій на процес їх спостереження. Гештальттерапія виділяє 4 рівні прояву емоцій: заблокований, заборонений, ексгібіціоністські, спонтанний;
  • – мова тіла – тіло повідомляє про внутрішні зміни клієнта. Виникають граціозність, спонтанність, свобода рухів, нові пози і міміка;
  • – усвідомлення – основа для формування мотивації змін, підключення вольової сфери. Тільки усвідомлені переживання, почуття і відчуття тіла стають досвідом і ведуть до змін. Усвідомлення звільняє від ілюзій. Усвідомлення базується на почуттях і переживаннях, а проявляється через інтелект. Бути свідомим – бути в гармонії з існуванням, бути тут і зараз, бути залученим в життя;
  • – дисоціація – відсторонення від своїх думок, емоцій, станів, перехід в стан спостерігача. Погляд на життя нейтральний, неупереджений, об'єктивний.

  • [1] Karnikau R. end McElroy F. Communication for the safety professional. – Chicago, 1975. – 240 p.
  • [2] Інтеракгивкі методи навчання : навч, посібник / за заг. ред. П. Шевчука і П. Фенриха. – Щецін: Вид-во WSAP, 2005 – С 2-1
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші