Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Соціологія arrow Соціально-психологічний тренінг і маніпуляція
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Керівник (ведучий) тренінгової групи: характеристика, функції, стилі керівництва

Успіх роботи з групою значною мірою залежить від відповідної підготовки ведучого, що передбачає детальний аналіз власної особистості, діагностику групи, очікувань учасників і готовності до співпраці та уявлень про закономірності розвитку групової динаміки у цілому[1].

Характеризуючи особистість тренера, варто відзначити, що домінуюча роль відводиться психологічному і психотерапевтичному інструментарію, а не особистісний якостям тренера[2]. Адже від його вмінь, впливу на групу в цілому та на окремих її учасників буде залежати груповий процес розвитку самосвідомості учасників групи, ефективність тренінгової роботи, а саме: створення атмосфери емпатії, щирості, саморозкриття, особливих теплих взаємовідносин між учасниками і ведучим.

Ведучий тренінгової групи, зазначає І. Вачков, повинен володіти наступними особистісними рисами:

  • – концентрація на учасниках, бажання і здатність їм допомогти;
  • – відкритість до відмінних від власних поглядів суджень, гнучкість, терпимість;
  • – емпатія, сприймання, здатність створювати атмосферу емоційного комфорту;
  • – автентичність поведінки (здатність до прояву у групі справжніх емоцій і переживань);
  • – урівноваженість, терпимість до фрустрації і невизначеності, високий рівень саморегуляції;
  • – впевненість у собі, позитивне самоставлення, адекватна самооцінка, усвідомлення власних конфліктних зон, потреб, мотивів;
  • – творча уява, інтуїція;
  • – високий рівень інтелекту.

На думку К. Рудестама, тренер має бути "трохи артистом, трішки вченим, поєднуючи почуття й інтуїцію з професійним знанням методів і концепцій. З одного боку, з розвитком самосвідомості, опануванням досвідом і знаннями про групову й індивідуальну динаміку зростає надійність інтуїції. Ефективне керівництво групою передбачає правильний вибір стилю керівництва і широкий спектр творчих умінь"[3].

Тренер спілкується з учасниками "на рівних", тобто є таким самим учасником тренінгової групи, як і інші учасники. Але він одночасно є й каталізатором усіх процесів, що відбуваються в групі, "водієм" на шляху до досягнення визначеної мети тренінгу (для чого повинен розуміти настрій кожного учасника).

Тренер відрізняється від інших учасників тим, що:

  • – володіє інформацією щодо означеної теми;
  • – знає методику проведення тренінгових занять;
  • – уміє працювати з аудиторією і володіє методикою навчання;
  • – володіє навичками ведення тренінгової групи (регулює групові процеси, знає, як зацікавити учасників, зняти напруження, спрямувати групу на конструктивне вирішення проблеми тощо);
  • – постійно підвищує свій тренерський потенціал;
  • – володіє методами оцінювання результатів тренінгу; умінням безпомилково ставити діагноз групі та окремим її учасника, ставити собі "магічні" питання: "Що відбувається з групою?", "Що стоїть за поведінкою конкретного учасника?" тощо;
  • – знає про відстрочені результати впливу тренінгу, як очікувані, так і неочікувані.

Остання теза пов'язана з тим, що після завершення тренінгу не всі його результати осмислюються учасниками одразу. Повного мірою ефект тренінгу з'ясовуватиметься пізніше, коли учасники застосовуватимуть набуті знання та зміни на практиці, у повсякденному реальному житті[4] (табл. 1.8).

Таблиця 1.8

Схематичне зображення процесу успішної реалізації на практиці, змін, що сталися в результаті тренінгу

ТРЕНІНГ

ЖИТТЯ

Отримання нової інформації

Реалізація набутих під час тренінгу знань / навичок для запровадження змін у реальному житті

Виконання вправ, спрямованих на зміни старих стереотипів, опанування новими знаннями / навичками в умовах штучного тренінгового середовища

Відчуття задоволення від успішної реалізації уміння робити по-іншому "Я – досягаю бажаного!"

Відчуття задоволення від успішно виконаних вправ ("Я можу робити по-іншому!")

Ведучий будь-якої тренінгової групи виконує чотири основні функції: забезпечує шанобливе ставлення до особистості учасників; інтерпретує процес групової динаміки; емоційно стимулює учасників групи; структурує процес розвитку групи[5] (табл. 1.9).

Відповідно до кожної ситуації, ведучий творчо використовує комбінацію цих чотирьох функцій, що дає змогу гнучко застосовувати різні ролі та стилі керівництва групою залежно від її особливостей, допомагати учасникам зрозуміти поточні питання, забезпечувати ефективну тренінгову роботу[6]. Саме конструктивне поєднання цих функцій створює неповторний індивідуальний стиль тренера, а зазначена функціональна модель допомагає йому контролювати і в разі потреби коригувати свою роботу.

Таблиця 1.9

Основні функції ведучого групи

Функції

Коментар

Шанобливе ставлення до особистості учасників

Передбачає захист, підтримку та визнання учасників, виявлення до них дружніх почуттів, симпатії. Поведінка тренера грунтується на його особистих якостях: доброзичливості, інтересі до учасників, сприйнятті їх такими, якими вони є, прагненні задовольнити їхні потреби в повазі та адекватному сприйнятті.

Інтерпретація

групового

процесу

Являє собою пояснення (пояснювальні теоретичні концепції, коментарі процесу навчання, ініціювання доречних вправ, дискусій, роздумів тощо) для кращого розуміння учасниками себе, своєї поведінки та групових процесів. Тренеру потрібно достатньо майстерності, щоб уникати ролі "батька в сім'ї, котрий навчає "дитину", виконувати роль ненав'язливого наставника, коментатора, експерта та ін.

Емоційна стимуляція учасників

Передбачає поведінку, за якої ведучий демонструє відкритість, свої почуття, думки та позитивні установки, слугуючи для учасників моделлю того, як потрібно працювати у групі. Це сприяє розвитку довіри учасників до тренера, стимулює їхню віру у власні сили і можливості

Структурування

групового

процесу.

Стеження тренером за дотриманням групою заданих меж процесу навчання – часових норм, правил тренінгу, стилів поведінки, раціонального вибору ролей тощо.

Ведучий під час навчання повинен виконувати різні функції, діючи відразу в одній, двох або трьох площинах[7]:

  • – площина джерел (вводить нові поняття, передає вміння, підсумовує дискусію тощо);
  • – площина процесу (вибирає методи роботи, концентрує енергію групи, дбає про дотримання атмосфери, котра сприяє навчанню);
  • – інформаційна площина (наприклад, записує на дошці пропозиції, висновки, зауваження, збирає і записує інформацію, виконує інші дії).

Експерт, зазвичай, концентрується тільки на площині джерел, тренер же змушений уміти контролювати всі три площини. А це тим важче, чим більш чисельною і неоднорідною є група. Проводячи заняття у великій групі, учасники котрої незнайомі між собою, варто поділити відповідальність за результат заняття на групу ведучих – двох тренерів або тренера й асистента. У наведеній таблиці висвітлено пропозиції розподілу функцій залежно від ситуації[8] (табл. 1.10).

Таблиця 1.10

Пропозиції розподілу функцій тренера залежно від ситуації

Поділ функцій

Коли використовувати?

Ведучий виконує всі функції (діє у всіх площинах)

  • – Рутинна зустріч груп, котрі володіють напрацьованими результативними методами праці.
  • – Вирішення простих проблем

Ведучий діє в площині процесу та джерел, допомагає йому одна особа (записує)

  • – Вирішення більш складних проблем.
  • – Генерування значної кількості інформації

Зустріч проводить викладач (діє в площині джерел) і тренер (діє в площинах процесу та інформаційній), або ж тренер та аніматор

  • – Надання складних знань та вмінь.
  • – Робота у великій тренінговій групі (понад 20 осіб)

Закордонними і вітчизняними психологами досліджено типи керівництва, міра участі керівника у груповому процесі, його роль, особистісні особливості та функції. Фігура лідера є цікавою в особистісному та професійному планах. Серед необхідних особистісних властивостей керівника С. Славсон виділяє такі якості, як урівноваженість, розважливість, зрілість, сила "Я", високий поріг виникнення тривоги, сприйнятливість, інтуїція, емпатія, багата уява, здатність уникати рефлексії.

Щоби бути ефективним, тренер мусить спрямовувати свої зусилля одночасно на кожного учасника та на групу в цілому. Для цього потрібно поступово оволодівати навичками відповідних видів діяльності (табл. 1.11).

Таблиця 1.11

Види діяльності ведучого, спрямовані на окремого учасника та всю групу

Учасник

Група

Уважне слухання учасника

Заохочення групової згуртованості

Уточнення висловлювань учасника та переформулювання

Заохочення толерантності всередині групи

Стимуляція зворотного зв'язку

Дозування напруги

Демонстрація симпатії

Врахування і подолання опору

Запобігання психологічному тиску

Узагальнення та підбиття підсумків

Підтримка і турбота

Організація та заохочення взаємодії

Заохочення до активної роботи

Запобігання конфліктам у групі

Допомога в усвідомленні матеріалу

Діагностика стану групи та ситуацій, що виникають

Запобігання конфронтації з учасником, з'ясування конфліктних ситуацій

Забезпечення можливості рухової активності учасників у ході тренінгу

Допомога у перенесенні групового досвіду в реальне життя

Стиль керівництва ведучого тренінгової групи тісно пов'язаний як з особистісними особливостями, так і соціальними. Класична класифікація розглядає керівництво з точки зору домінування ведучого і жорсткого або м'якого структурування процесу: авторитарний, демократичний і такий, що потурає. Стиль керівництва залежить також і від ролі, яку відіграє ведучий у суспільстві. Так, І. Ялом виокремлює дві основні ролі: технічного експерта та еталонного учасника[9].

Одна з ролей ведучого – бути моделлю учасника групи: своєю поведінкою він показує, як здійснювати підтримку, блокування, як задавати питання, інтерпретувати сказане іншими, підбивати підсумок, узагальнювати, роз'яснювати, розмірковувати, активно слухати, оцінювати, співпереживати. Характерною рисою тренінгу є опора на позитивний потенціал особистості кожного.

Вирішення психологічних завдань у ході групового процесу досягається шляхом спрямованого впливу на пізнавальний, емоційний і поведінковий компоненти відносин особистості. Виділяють такі механізми коректування у групі:

  • – набуття колективного соціального досвіду;
  • – зацікавленість, симпатія і толерантність;
  • – вільна експресія; колективний емоційний досвід;
  • – інсайт (осяяння);
  • – перевірка дійсності, емоційна підтримка;
  • – самоексплорація (самодослідження);
  • – реагування;
  • – зворотний зв'язок;
  • – перевірка і тренінг нових форм поведінки;
  • – конфронтація та узгодження оцінок і поглядів.

Більш строгим є розгляд механізмів психологічної корекції в ході тренінгу на двох рівнях:

  • – власне групові феномени, які відображають міжособистісні механізми (наприклад, зворотний зв'язок, емоційна підтримка),
  • – та внутрішньоособистісну динаміку, тобто індивідуально- психологічні механізми.

Дослідження механізмів вищезгаданих рівнів повинно здійснюватися системно через їх взаємозв'язок та взаємообумовленість.

  • [1] Фопель К. Эффективный воркшоп... – С. 96.
  • [2] Вачков И В. Основы технологии группового тренинга. Психотехники [Текст]: учеб, пособие / И. В. Вачков. – М.: Изд-во "Ось-89", 2000. – 224 с.
  • [3] Рудестам К Групповая психотерапия [Текст] / К. Рудестам; пер. с англ. А. Голубева – [2-е изд.] – СПб: Питер, 2000. – 376 с. – (Серия: "Мастера психологии").. – С. 50.
  • [4] Олійник Л. М. Психодіагностика і корекція [Текст] : навч.-метод. посібник з практичної психології / Л. М. Олійник. – Миколаїв: ПП "Прииг-Експрес", 2010. -С. 42-43.
  • [5] Рамендік Д. М. Тренінг особистісного зростання [Текст] : навч, посібник / Д. М. Рамендік. – М.: ФОРУМ. ИНФРА-М., 2007. -176 с. – (Серія: "Професійна освіта").
  • [6] Олійник Л. М. Психодіагностика і корекція ... – С. 42-43.
  • [7] Інтерактивні методи навчання... – С. 45.
  • [8] Рижак Збігнев Перед тим, як скликати збори [Текст] : навчальні матеріали Навчального Осередку FRDL в Щеціні. – Щецін, 2004. – 265 с.
  • [9] Вачков И. В. Основы технологии группового тренинга. Психотехники [Текст] : учеб, пособие / И. В. Вачков. – М.: Изд-во "Ось-89", 2000. – 224 с.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші