Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
 
Головна arrow Право arrow Державне антимонопольне регулювання
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Система антимонопольно-конкурентного законодавства в Україні

Антимонопольне регулювання базуються на відповідних законах та проводяться в межах чітко визначеного правового поля. Сукупність законів, нормативних та інструктивних документів, які визначають правові засади підтримки і захисту економічної конкуренції та обмеження монополізму в підприємницькій діяльності, формують правову базу антимонопольного контролю і регулювання. Господарський кодекс України (ст. 41) визначає антимонопольно-конкурентне законодавство як таке законодавство, що регулює відносини, які виникають у зв'язку з недобросовісною конкуренцією, обмеженням та попередженням монополізму у господарській діяльності[1]. Антимонопольно-конкурентне законодавство є невід'ємною частиною державного впливу на економічні процеси, сприяє розвитку конкуренції, регулює сферу природних монополій з метою підвищення ефективності та конкурентоспроможності економіки України. Це законодавство- потужний важіль впливу на підприємницьку діяльність, засіб регулювання співвідношення монопольних та конкурентних сил, засіб встановлення відповідних правил ринкової поведінки суб'єктів господарювання. Антимонопольно- конкурентне законодавство приводить волю суб'єктів конкретних правовідносин до вираженої волі держави.

Законодавство, що покладено в основу антимонопольного контролю і регулювання має певні аспекти. Правовий механізм обмеження монополістичних дій встановлює певні правила добросовісної поведінки на ринку, забезпечує зміцнення соціально-економічної бази суспільства. Економічна площина законодавства дозволяє бачити в ньому інструмент модернізації сучасної економіки, гарантію плюралізму форм власності, орієнтир на розвиток конкуренції як необхідного елементу ринкових відносин. Єдність антимонопольно-конкурентного законодавства забезпечує цілісність процесу антимонопольного регулювання.

Сучасне конкурентне законодавство України сформувалось як самостійна галузь права (конкурентне право), що є системою правових норм, які врегульовують відносини у сфері економічної конкуренції.

Законодавство про конкуренцію в Україні має свої особливості, одна з основних полягає в тому, що початок його створення припадає на 90-ті роки XX ст. – за умов домінування монополій та відсутності конкурентних відносин в національній економіці[2]. У Законі України "Про економічну самостійність Української РСР" (1990 р.) проголошувалось, що обраним вектором розвитку країни є запровадження ринкових засад управління економічними процесами, що зумовлює необхідність створення рівних можливостей для розвитку всіх форм підприємницької діяльності та свободи у виборі методів господарювання, напрямів використання доходу і здійснення інвестицій шляхом заохочення конкуренції та усунення монополізму у виробництві товарів і наданні послуг.

Початок створенню правових актів антимонопольноконкурентного спрямування в Україні було покладено прийняттям у 1992 році Закону України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності". Цей Закон мав чітко виражену антимонопольну спрямованість, оскільки розроблявся за умов домінування в економіці великих підприємств-монополістів та надмірної концентрації, мав на меті недопущення переносу монополізму командно-адміністративної системи в нову економічну систему. Він визначив правові основи обмеження і попередження монополізму, недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності та здійснення державного контролю за додержанням норм антимонопольного законодавства. Законом заборонено зловживання монопольним становищем, неправомірні угоди між підприємцями, дискримінацію підприємців органами влади й управління. У Законі України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності" були враховані особливості структури економіки України, структури управління національною економікою, специфіка правової системи. Цей закон відіграв дуже важливу роль у процесі глибинної трансформації економічних відносин власності, структурної перебудови економіки, демонополізації та реструктуризації монополізованих ринків, у процесі становлення вітчизняного підприємництва.

Даним законом передбачалося, що державний контроль за дотриманням антимонопольного законодавства, захист інтересів підприємців від зловживання монопольним становищем та недобросовісної конкуренції покладається на спеціальний державний орган з особливим статусом – Антимонопольний комітет України. Специфічність завдань та функцій, що покладалися на Антимонопольний комітет України, виявили необхідність окремого законодавчого акта, яким став Закон України "Про Антимонопольний комітет України" 1993 року. У Законі визначені основні завдання, компетенцію та повноваження Антимонопольного комітету України, правовий статус його посадових осіб та територіальних одиниць, вирішені питання матеріально-технічного та соціально-економічного забезпечення діяльності АМК України. Відповідно до Закону України "Про Антимонопольний комітет України" АМК України надавалося право розробляти та затверджувати нормативні акти з питань, що належать до його компетенції, обов'язкові для виконання центральними й місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого та регіонального самоврядування, контролювати їх виконання.

Розвиток засад ринкової економіки супроводжувався зростанням кількості суб'єктів підприємницької діяльності, урізноманітненням проявів їх ділової практики, яка не завжди була доброчесною. Все це зумовило необхідність створення дієвих механізмів попередження та захисту від недобросовісної конкуренції. У червні 1996 року був прийнятий Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції", в якому дано загальне визначення поняття "недобросовісна конкуренція", а також перелік дій, що визнаються недобросовісною конкуренцією. Особливість Закону проявляється в його меті, а саме: захист від недобросовісної конкуренції як суб'єктів господарювання, так і споживачів.

Важливою складовою антимонопольного регулювання є законодавча база з регулювання діяльності природних монополій, яка почала формуватися також у 1990-х роках. До цього напряму законодавчої бази необхідно віднести Указ Президента України "Про заходи щодо реалізації державної політики у сфері природних монополій" (1997 р.), Закон України "Про природні монополії" (2000 р.), Указ Президента України "Про концепцію вдосконалення державного регулювання природних монополій" (2007 р.). Законодавчими документами визначені сфери дії суб'єктів природних монополій, суб'єктів регулювання у цій сфері, механізм державного втручання в діяльність суб'єктів природних монополій. Необхідно зазначити, що суб'єкти природних монополій підпадають і під дію Закону України "Про захист економічної конкуренції". Значний вплив на розвиток конкурентних відносин мали Укази Президента України "Про основні напрями конкурентної політики України на 1999-2000 роки" (1999 р.) та "Основні напрями конкурентної політики на 2002- 2004 роки" (2001 р.).

Принципово новим кроком на шляху створення системи ефективного захисту конкуренції стало прийняття Закону України "Про захист економічної конкуренції" (2001 р.), який прийнято на зміну Закону України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності". Необхідність прийняття нового Закону була зумовлена об'єктивними змінами в економічній системі, що стали наслідками ринкових реформ. Закон України "Про захист економічної конкуренції" визначає правові засади підтримки та захисту конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку ринкових відносин. При розробці Закону України "Про захист економічної конкуренції" було враховано світовий досвід створення відповідного законодавства. Це ускладнило Закон та потребувало розвитку методології його практичного застосування, але й дало можливість визнати його як один з найкращих конкурентних законів, розроблених у країнах перехідної економіки. Закон містить не тільки обмежувальні, але й утворювальні норми, що дозволяє охарактеризувати законодавство в цій сфері як конкурентне.

Закон України "Про захист економічної конкуренції" спрямований не тільки на обмеження монополістичної діяльності суб'єктів господарювання, але й проти монополізму органів влади та управління. Одна частина Закону містить репресивні норми (заборона здійснювати монополістичну діяльність, відповідальність за порушення тощо), інша частина – містить створюючі норми (повноваження антимонопольних органів щодо підтримки нових економічних структур).

Регулювання конкурентних відносин у Законі України "Про захист економічної конкуренції" базується на поєднанні принципів заборони і контролю. Законом заборонено зловживання монопольним становищем, антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно- господарського управління і контролю, обмежувальну та дискримінаційну діяльність суб'єктів господарювання і об'єднань, окремі антиконкурентні узгоджені дії. Відповідно до принципу контролю Законом визначено перелік узгоджених дій, які можуть бути дозволені за умови доведення учасниками спрямованості узгоджених дій на вдосконалення виробництва, техніко-технологічний, економічний розвиток. Визначені також засади контролю за економічною концентрацією та спеціальний порядок одержання дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання. Законом вперше на законодавчому рівні визначено процесуальні засади АМК України, внесено зміни в повноваження АМК України, надано певні повноваження в цій сфері Кабінету Міністрів України. Закон розширив можливості суб'єктів конкурентного права на захист власних прав та інтересів у сфері економічної конкуренції.

Об'єктивною вимогою до законодавства щодо захисту економічної конкуренції є вимога його постійного розвитку та удосконалення відповідно до рівня розвитку ринкової економіки. З часу прийняття Закону України "Про захист економічної конкуренції" в нього регулярно вносяться зміни та поправки з метою приведення його у відповідність до існуючих вимог.

У жовтні 2013 року Кабінет Міністрів України подав до Верховної Ради України Загальнодержавну програма розвитку конкуренції в Україні на 2014–2024 роки[3]. Метою Програми є створення ефективного конкурентного середовища та розвиток конкуренції на товарних ринках як засобів забезпечення сталого економічного зростання, покращання умов для ефективного функціонування товарних ринків, удосконалення механізму їх державного регулювання для максимального задоволення потреб населення України. Досягнення зазначеної мети потребує вжиття комплексу послідовних взаємопов'язаних заходів з боку державних органів. Проектом Програми передбачається виконання близько 80 заходів з удосконалення державного регулювання господарських відносин за п'ятьма напрямами: забезпечення розвитку ефективних конкурентних відносин на товарних ринках; розвиток системи державного захисту економічної конкуренції та обмеження монополізму; удосконалення державного регулювання монополізованих товарних ринків; інформаційне забезпечення реалізації антимонопольно-конкурентної політики, а також формування проконкурентної свідомості, залучення інтересів громадянського суспільства до сприяння захисту та розвитку конкуренції.

До масиву правових актів у сфері захисту економічної конкуренції належать:

  • • Конституція України – проголошення та підтримка конкуренції у підприємницькій діяльності;
  • • Основні закони – Закон України "Про захист економічної конкуренції", що регулює відносини у сфері конкуренції, Закон України "Про Антимонопольний комітет України", що визначає права та обов'язки державного органу у сфері антимонопольного контролю та регулювання;
  • • Кодифіковані закони – насамперед, Господарський кодекс України і Цивільний Кодекс України;
  • • Закони, що включають норми антимонопольно-конкурентного законодавства – Закон України "Про природні монополії", "Про захист від недобросовісної конкуренції";
  • • Галузеві закони, що впливають на розвиток конкурентних відносин у здійсненні господарської діяльності;
  • • Укази та розпорядження Президента України;
  • • Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України – Постанова "Про затвердження Порядку надання Кабінету Міністрів України дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб'єктів господарювання";
  • • Відомчі акти Антимонопольного комітету України, необхідні, для розробки механізму виконання Законів, роз'яснення/ доповнення ситуацій, не визначених законодавчими актами, роз'яснення окремих конкретних питань. Нормативно-правові акти АМК України представлені такими Розпорядженнями Антимонопольного комітету України, як Про затвердження Порядку забезпечення проведення експертизи під час здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, Про затвердження Порядку складання та ведення зведеного переліку суб'єктів природних монополій, Положення про концентрацію, Положення про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції тощо. Для актів АМК України характерні підзаконність, спеціалізованість, оперативна розпорядність;
  • • Методичні рекомендації АМК України – Методика визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку.

Представлений масив правових актів у сфері захисту економічної конкуренції є доволі об'ємним, але це не означає однозначної завершеності законодавчого процесу. Причиною, що спонукає розвиток законодавства про захист економічної конкуренції, є обставини політичного та соціально-економічного характеру, що зумовлюють невідповідність існуючих законів змінам, що відбулися в економічній системі. Внесення змін, поправок до законів відновлює баланс інтересів влади, суспільства та бізнесу. Так, економічними обставинами, що зумовлюють необхідність внесення в законодавство про захист економічної конкуренції, можуть бути зміни в розвитку продуктивних сил, зміни секторальних, відтворювальних пропорцій, перехід економіки до нового технологічного рівня розвитку, використання нових ресурсів тощо.

Необхідність змін у законодавстві про захист економічної конкуренції зумовлена також потребою узгодження цих законів з іншими нормативно-правовими актами. Інтеграційний характер розвитку економіки України до світової спільноти вимагає адаптації вітчизняного законодавства до міжнародних вимог і стандартів у сфері захисту економічної конкуренції та імплементацію в законодавство України цих стандартів.

Так, з моменту прийняття Закону України "Про захист економічної конкуренції" до його тексту було внесено більше ніж десять правок (поправок) та доповнень, а в Закон України "Про Антимонопольний комітет України" – більше двадцяти.

Протягом останніх років базове антимонопольно-конкурентне законодавство в Україні неодноразово удосконалювалося. До найбільш значущих змін належать:

  • – зміни до Закону України "Про захист економічної конкуренції", що дозволили виявляти антиконкурентні дії шляхом економічного аналізу, розширення повноважень територіальних відділень Комітету завдяки збільшенню розмірів штрафних санкцій, які вони можуть накладати;
  • – зміни до Закону України "Про Антимонопольний комітет України", які розширили сферу повноважень Антимонопольного комітету України по захисту конкуренції на сферу державних закупівель, а також поклали на Комітет повноваження органу оскарження процедур державних закупівель;
  • – зміни, внесені в Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції", що дозволили Комітету припиняти порушення законодавства у вигляді поширення суб'єктами господарювання інформації, що вводить в оману;
  • – зміни до Законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про природні монополії", "Про телекомунікації" в частині розмежування повноважень Антимонопольного комітету та національних регуляторів у сферах природних монополій та зв'язку.

  • [1] Господарський кодекс України зі змінами [Електронний ресурс] : Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18, 19-20, 21–22. – Режим доступу: zakon4.rada.gov.ua/laws/show/436-15.
  • [2] Медведев А.1. Еволюція становлення та розвитку конкурентного права України / А.І. Медведев // Підприємництво, господарство і право. – 2012. – № 2. – С. 27-30.
  • [3] Загальнодержавна програма розвитку конкуренції в Україні на 2013– 2023 роки (Проект) [Електронний ресурс]. – Антимонопольний комітет України. – Режим доступу : amc.gov.ua/amku/control/main/uk/publish/article/90197
 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 

Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші