Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
 
Головна arrow Право arrow Державне антимонопольне регулювання
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Антимонопольний комітет України як основний суб'єкт реалізації завдань антимонопольної політики

На початку 90-х pp. XX ст. наголос у вітчизняній антимонопольній політиці робився на подоланні й обмеженні монополізму. Після проведення радикальних реформ, приватизації та демонополізації ситуація у сфері конкурентних відносин в Україні кардинально змінилася. У нових соціально- економічних умовах основною проблемою антимонопольно'! політики стало не просто формальне усунення монополізму, а створення ефективного конкурентного середовища, здатного забезпечити стале економічне зростання і стабільне підвищення життєвого рівня народу. Акцент у здійсненні антимонопольно'! політики в Україні на початку XXI ст. зміщується з подолання та обмеження монополізму на захист економічної конкуренції.

Основним змістом сучасного етапу антимонопольно- конкурентної політики в Україні є захист створеного конкурентного середовища, підвищення ефективності функціонування існуючих конкурентних відносин.

Це призводить до трансформації антимонопольно-конкурентної політики держави у конкурентну політику, а антимонопольного законодавство – у конкурентне законодавство.

Державний контроль за дотриманням антимонопольноконкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюється Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом.

АМК України є функціональним органом виконавчої влади. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" метою діяльності АМК України є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності. Наділення даного органу зазначеною функцією відповідає принципу державного регулювання економіки, а саме: держава вдається до регулювання лише у випадках, коли ринковий механізм не спроможний розв'язати проблеми розвитку.

Розгляд питань діяльності АМК України, його місця у системі органів захисту економічної конкуренції потребує з'ясування правових основ реалізації ним свого призначення. Це обумовлюється тим, що АМК України є органом державної виконавчої влади та повинен забезпечувати законність у конкурентних відносинах. Це означає, що він, як й інші суб'єкти публічно-владних повноважень, повинен діяти згідно з положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України[1], тобто на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Діяльність АМК України з метою забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель, реалізації норм Конституції України здійснюється виключно у правовій формі. Це відповідає правовій доктрині щодо засад діяльності державних органів – "повинні діяти так, як прямо передбачено в законі".

Таким чином, у системі органів державного антимонопольного регулювання в Україні Антимонопольний комітет займає провідне місце і виступає органом спеціальної компетенції. Антимонопольний комітет України є державним органом зі спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель[2].

Державний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом – це такий (відповідно до концепції проведення адміністративної реформи) вид органів виконавчої влади, особливість якого полягає, зокрема, в тому, що всі питання його правового статусу та взаємовідносин з іншими органами вирішуються на основі прийнятих законів, що визначають повноваження і порядок діяльності саме цього органу[3]. Саме таким законом є Закон України "Про Антимонопольний комітет України".

Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні антимонопольно- конкурентної політики та визначаються законодавством і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови АМК України, його заступників, державних уповноважених, голів територіальних відділень Комітету, у спеціальних процесуальних засадах діяльності АМК України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників АМК України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Антимонопольний комітет України підконтрольний Президенту України та підзвітний Верховній Раді України. Антимонопольний комітет України щорічно подає Верховній Раді України звіт про свою діяльність.

Функціями АМК України є напрями його діяльності, що характеризуються однорідністю та цільовою спрямованістю. АМК України здійснює свою діяльність у двох напрямах: внутрішньому та зовнішньому. Внутрішній (внутрішньоорганізаційний) напрям: планування, організація, координація, функція забезпечення, облік та контроль. Внутрішні функції за цим складом притаманні будь-якому органу виконавчої влади. Різниця визначається предметом управлінської діяльності конкретного органу виконавчої влади. Зовнішня діяльність Антимонопольного комітету порівняно із внутрішньою значна за обсягом повноважень і є основною. Зовнішні функції: нормотворча, управлінська, контрольна, правоохоронна, інформаційна[4].

Основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації антимонопольно-конкурентної політики в частині:

  • 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;
  • 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій;
  • 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції;
  • 4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції;
  • 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель[2].

Основними принципами діяльності органів АМК України при розгляді заяв і справ про порушення антимонопольноконкурентного законодавства є:

  • • верховенство права – пріоритетним для всіх учасників процесу повинне бути забезпечення захисту прав і свобод людини та громадянина відповідно до Конституції, законів України, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших осіб;
  • • законність – процесуальна діяльність провадиться виключно на підставі та відповідно до Конституції, законів України та інших нормативно-правових актів. При цьому органи та посадові особи АМК України повинні розглядати кожну справу на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавчими актами України;
  • • захист конкуренції на засадах рівності перед законом – учасникам процесуальних дій (фізичних та юридичних осіб) не надаються будь-які переваги перед іншими учасниками щодо використання зумовленої його процесуальним становищем можливості взяти участь у розгляді та прийнятті рішень у заявах і справах та дотримання при цьому пріоритету прав споживачів;
  • • об'єктивність – провадження процесуальної діяльності повинне забезпечувати всебічне, повне та об'єктивне з'ясування всіх фактичних обставин при розгляді заяв і справ та прийнятті рішень;
  • • пропорційність (відповідність) – процесуальні засоби повинні використовуватися у мінімальній, але достатній для досягнення цілей кількості необхідних дій. При цьому забезпечується рівновага між публічними та приватними інтересами учасників з метою уникнення конфлікту між ними;
  • • безпосередність – гарантується можливість участі фізичних і юридичних осіб у провадженні у справах, а також безпосереднього вивчення та проведення оцінки доказів органом АМК України, який приймає рішення у заяві або справі;
  • • гласність – гарантується відкритість провадження у справі для всіх фізичних і юридичних осіб. При цьому не допускається розголошення інформації, яка міститься у заявах і справах, якщо вона становить державну або іншу таємницю, що охороняється законом, а також інформації, яка може зашкодити об'єктивному розгляду заяви або справи чи заподіяти шкоду інтересам особи.

  • [1] Конституція України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : h ttp ://zakon3 .rada.gov.ua/laws/show
  • [2] Про Антимонопольний комітет України : Закон України від 26 листопада 1993 року (із змінами та доповненнями) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : zakon3.rada.gov.ua/laws/show
  • [3] Бакалінська. О.О. Конкурентне право : навч, посіб. / 0.0. Бакалінська. – К.: Київ. най. торг.-екон. ун-т, 2009. – С. 27.
  • [4] Пономарьов О.В. Визначення та вдосконалення функцій антимонопольного комітету України / О.В. Пономарьов // Адміністративне право і процес. – 2012. – № 2 (2) – С. 54.
  • [5] Про Антимонопольний комітет України : Закон України від 26 листопада 1993 року (із змінами та доповненнями) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : zakon3.rada.gov.ua/laws/show
 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 

Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші