Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
 
Головна arrow Право arrow Державне антимонопольне регулювання
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Оцінка конкурентного середовища

Оцінка конкурентного середовища є одним з основних елементів системи антимонопольного регулювання, оскільки важливо виявити наявність чи відсутність самої потреби у такому регулюванні. Аналіз кількісних та якісних параметрів конкурентного середовища того чи іншого ринку в економіці є ключем до відповідного набору інструментів антимонопольного регулювання. Адже підходи до регулювання конкурентних, олігопольних та монополізованих ринків суттєво відрізняються між собою.

Цей розділ підручника має на меті з'ясувати сутність конкурентного середовища та його місце в системі економічних відносин, розкрити безпосередній інструментарій оцінки конкурентного середовища як на окремих товарних ринках, так і в національній економіці в цілому, виявити основні тенденції розвитку конкурентного середовища на товарних ринках України та визначити відповідний кожному окремому типу конкурентного середовища набір інструментів антимонопольного регулювання.

Основні категорії та поняття

Конкурентне середовище, коефіцієнт ринкової концентрації, індекс Херфіндаля-Хіришана, дисперсія ринкових часток, ентропія ринкових часток, індекс Джині, крива Лоренцо, ринкова влада, коефіцієнт Бейна, коефіцієнт Лернера, коефіцієнт Тобіна, коефіцієнт Папандреу, бар'єр входу на ринок.

Сутність та складові конкурентного середовища

Конкурентне середовище – це сукупність організаційно- правових, інституційних, фінансово-економічних та інших умов і факторів, що визначають і впливають на розвиток підприємництва, змагальності на окремому ринку чи в економіці за найбільш вигідні умови діяльності і отримання прибутку[1]. Залежно від цілей, покладених в основу дослідження конкурентного середовища, визначають його окремі рівні:

  • – мікрорівень (рівень окремого релевантного ринку);
  • – мезорівень (рівень галузевого ринку);
  • – макрорівень (рівень агрегованого національного ринку);
  • – мегарівень (рівень міжнародного глобального ринку)[2].

При цьому окремі складові конкурентного середовища

та алгоритм їх дослідження у міру зміни рівня проведення такого дослідження залишаються незмінними. Слід виділяти три основні складові конкурентного середовища:

  • 1) інституціональну;
  • 2) структурну;
  • 3) функціональну.

Розглянемо кожну з цих складових детальніше.

Інституційна складова конкурентного середовища охоплює вплив на умови конкуренції на ринку таких чинників, як:

  • • законодавча та нормативно-правова база функціонування ринку, що визначає основний набір правил, обов'язкових для дотримання всіма учасниками відповідного ринку;
  • • організаційно-правові засади державного регулювання ринку, що включає систему органів державного регулювання зі здійснюваним ними виконавчим провадженням, а також прийнятні в країні політичні норми;
  • • соціально-культурні традиції й цінності, що найчастіше визначають міжгалузевий розподіл конкурентної активності та способи конкурентної боротьби;
  • • величина національного багатства та загальний рівень розвитку економіки як індикатори типу домінуючих конкурентних стратегій;
  • • місце ринку в системі міжнародних економічних відносин, присутність на ринку транснаціональних корпорацій як суб'єктів формування системи неформальних правил функціонування ринку та характеру міжфірмової взаємодії;
  • • рівень науково-технічного прогресу та поширеність інновацій, здатних змінити межі ринку та замінити жорстку цінову конкуренцію на більш витратну, втім м'якшу нецінову конкуренцію нових товарів, технологій, реклами;
  • • рівень розвитку інфраструктури як індикатор виживання на ринку дрібних суб'єктів господарювання на противагу інтегрованим корпоративним структурам.

Структурна складова конкурентного середовища більш відома у вітчизняній теорії та практиці дослідження конкурентного середовища під назвою "структурні передумови розвитку конкуренції" є функцією від:

  • • місткості ринку та рентабельності господарювання на ньому;
  • • кількості та відносного розміру учасників ринку з боку попиту та пропозиції;
  • • ступеня диференціації товарів/послуг;
  • • еластичності попиту за ціною;
  • • інтенсивності потенційної конкуренції;
  • • міри диверсифікації бізнесу тощо.

Функціональна складова конкурентного середовища визначається системою взаємовідносин, що склалися між учасниками ринку – конкурентами, споживачами, постачальниками, яка, своєю чергою, залежить від індивідуальних стратегій ринкової поведінки кожного із ринкових гравців. Зокрема йдеться про цінові, рекламні, інвестиційні, інноваційні тощо стратегії кожного окремого учасника ринку, які за Ф. Хайєком і складають економічний зміст ринкової конкуренції як динамічного процесу[3].

Таким чином, інтегрована оцінка стану конкурентного середовища є комплексною характеристикою стану певного ринку з точки зору дійсного рівня та резервів розвитку- на ньому конкуренції.

  • [1] Конкуренція і конкурентна політика: категорії та поняття : словник / ВД Лагутін, О.О. Бакалінська, О.В. Вергелєва та ін. ; за ред. В.Д. Лагутіна. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2009. – С. 116.
  • [2] Лозова Г.М. Формування конкурентного середовища в транзитивній економіці: дис. на здобуття наук, ступеня канд. екон. наук: спец. 08.01.01. – "Економічна теорія" / Г.М. Лозова – К., 2002 – С. 32.
  • [3] Хайек Ф.А. Познание, конкуренция и свобода / Ф. Хайек – СПб. : Пневма, 1999. -С. 51-52.
 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 

Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші