Навігація
Головна
Авторизація/Реєстрація
Правила користування
Контакти
 
Головна arrow Право arrow Державне антимонопольне регулювання
< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Кількісні та якісні показники стану конкурентного середовища

Алгоритм оцінки конкурентного середовища передбачає покроковий аналіз кожного окремого ринку за складовими конкурентного середовища. Зазначимо, що такий аналіз є досить детальним й використовується тільки у разі повного дослідження ринку. Набагато частіше метою ринкового дослідження є лише аналіз тих передумов конкуренції, що склалися на досліджуваному ринку. У таких випадках об'єкт дослідження звужується до структурної складової конкурентного середовища ринку і здійснюється на основі показників концентрації, ринкової влади та бар'єрів входу в ринок / виходу з ринку.

А. Показники концентрації ринку

До показників концентрації ринку належать:

  • – коефіцієнт ринкової концентрації (індекс концентрації);
  • – індекс Херфіндаля-Хірінмана.

Коефіцієнт ринкової концентрації () – сума ринкових часток декількох найбільших фірм на ринку:

(5.1)

де п – кількість найбільших фірм на ринку, для яких розраховується коефіцієнт концентрації;

– відсоткова частка ринкових продажів, підконтрольна і-й фірмі.

Світовий досвід антимонопольного регулювання засвідчує доцільність розрахунків коефіцієнта ринкової концентрації для 3, 4, 6, 8, 10, 25, 50 і навіть для 100 найбільших суб'єктів господарювання. У Франції зазначений показник розраховується для 4, 8, 20, 50 та 100 найбільших підприємств галузі; у Канаді, Німеччині, Англії – для 3, 6, 10, 20 найбільших підприємств[1].

Доцільність використання коефіцієнтів ринкової концентрації для оцінки конкурентного середовища в Україні зумовлена тим, що певні значення CR1, CR3 і CRS виступають як юридичні факти, які враховуються при визначенні монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку. Відповідно до ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" ринкова частка одного суб'єкта господарювання, яка перевищує 35%, частка трьох суб'єктів господарювання, яка перевищує 50%, та частка п'яти суб'єктів господарювання, яка перевищує 70%, є однією з умов, за наявності якої становище суб'єкта господарювання на ринку може бути визначено як монопольне (домінуюче). Економічний сенс вказаних порогових значень полягає в тому, що у випадку CR1 > 35 високою є ймовірність одноосібного домінування суб'єкта господарювання на ринку; СR3 > 50 та

– формують передумови колективної монополізації ринку[2].

Разом з тим, застосування коефіцієнта ринкової концентрації має деякі недоліки. Зокрема, він не дає інформації про розмір суб'єктів господарювання, що залишилися за межею "п", а також не показує, як розподілилися частки між найбільшим суб'єктами господарювання цього ринку. Коефіцієнт ринкової концентрації () буде однаковим і дорівнюватиме 60% і для ситуації з трьома однаковими суб'єктами господарювання, кожний з яких володіє часткою ринку в 20%, і для ситуації, що характеризується наявністю лідера ринку з часткою 57%, та суб'єктами – переслідувачами з частками 2 % та 1 %. Натомість передумови монополізації та поведінка суб'єктів господарювання на ринку в цих випадках відрізнятимуться суттєво[3].

Позбутися цього недоліку дозволяє індекс Херфіндаля- Хіриімана (ННІ). Орріс Клемент Херфіндаль (1918-1972), американський економіст. У 1950 р. незалежно від Хіршмана запропонував індекс для виміру структури ринку та рівня концентрації. Альберт Отго Хіршман (нар. 1915 р.), американський економіст німецького походження. У 1945 р. запропонував індекс для виміру ступеня концентрації в галузі.

Індекс Херфіндаля-Хіршмана розраховується як сума квадратів ринкових часток:

(5.2а)

де- частка /-Ї фірми в ринкових продажах;

п – загальна кількість фірм на ринку.

Індекс Херфіндаля-Хіршмана може набувати значень від 0 (на ринку досконалої конкуренції) до 1 (в разі існування на ринку чистої монополії). Якщо Індекс Херфіндаля-Хіршмана: => є меншим за 0,15, тоді ринок вважається низько концентрованим;

=> знаходиться в межах від 0,15 до 0,25, тоді ринок вважається помірно концентрованим;

=> перевищує межу в 0,25, ринок вважається висококонцентрованим[4].

На відміну від коефіцієнта ринкової концентрації індекс Херфіндаля-Хіршмана є чутливим і до кількості фірм на ринку, і до характеру розподілу між ними ринкових часток. Математичне перетворення індексу дозволяє отримати таку формулу:

(5.2б)

де п – загальна кількість фірм на ринку;

дисперсія ринкових часток, що розраховується за формулою (5.3), ілюструючи нерівномірність розподілу ринкових часток між учасниками ринку й пов'язану з цим інтенсивність конкуренції[5].

(5.3)

Іноді до показників концентрації також відносять показники нерівномірності розподілу ринкових часток, до яких відноситься наведена вище дисперсія ринкових часток, а також ентропія та індекс Джині. Ці показники, вимірюючи структурні передумови інтенсивності конкуренції на ринку, по суті не є індикаторами рівня концентрації ринку, але також можуть дати характеристику досліджуваному конкурентному середовищу.

Ентропія ринкових часток характеризує міру невпорядкованості ринкової структури, невизначеності й безсистемності розподілу ринкових часток між суб'єктами ринку як опосередкованого свідчення зростання інтенсивності конкуренції й зниження концентрації:

(5.4)

де- частка і-д фірми в ринкових продажах;

п – загальна кількість фірм на ринку.

Чим вище значення ентропії, тим нижче концентрація продавців на ринку та їх можливості впливати на ринкову ціну. Якщо значення індексу ентропії:

  • – коливається в межах від 0 до 0,5 – ринок є монополізованим;
  • – належить проміжку від 0,5 до 2 – йдеться про олігопольний ринок з високим потенціалом колективної монополізації;
  • – вище за 2, свідчить про високий ступінь конкурентності ринку.

Індекс Джині є індикатором нерівномірності розподілу ринкових часток. Коррадо Джині (1884–1965), італійський статистик, соціолог, демограф, економіст. Вивчав процеси циклічного розвитку населення.

Індекс Джині:

(5.5)

де- кумулятивна частка ринкових продаж, належна п найменшим фірмам на ринку;

- кумулятивна частка ринку, що належала б п найменшим фірмам на ринку за умови абсолютно рівномірного розподілу.

Розрахунок індексу Джині потребує попереднього ранжу- вання всіх суб'єктів ринку від найменшого до найбільшого за критерієм частки ринкових продажів. Це забезпечить правильність вектору кумуляції ринкових часток.

Результативне значення індексу Джині може знаходитись в межах від 0 до 1, коли нуль – свідчить про абсолютно рівномірний розподіл часток на ринку, а прямування індексу до одиниці – про високий ступінь нерівномірності розподілу ринкових часток та, відповідно, можливість монополізації ринку.

Крива Лоренца

Рис. 5.1. Крива Лоренца

Графічною інтерпретацією індексу Джині є крива Лоренца. Макс Отто Лоренц (1876-1959), американський економіст. Запропонував інтерпретацію нерівності у розподілі доходу в суспільстві.

Зокрема співвідношення площі фігури, обмеженої зверху прямою абсолютно рівномірного розподілу, а знизу кривою Лоренца (рис. 5.1), до площі трикутника OAFn і дає нам Індекс Джині. Чим далі крива Лоренца відхиляється від прямої абсолютно рівномірного розподілу тим більш нерівномірним, за інших рівних умов, є розподіл часток між учасниками ринку, тим більш концентрованим є ринок.

  • [1] Герасименко А.Г. Аналіз і контроль концентрації суб'єктів господарювання : підручник / А.Г. Герасименко. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2012. – С. 157.
  • [2] Про захист економічної конкуренції: Закон України від 11 січня 2001 р. № 2201-Ш (зі змінами та доповненнями) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : amc.gov.ua/amc/control/uk/publish/article7showHidden
  • [3] Герасименко А.Г. Аналіз і контроль концентрації суб'єктів господарювання : підручник / А.Г. Герасименко. – К.: Київ. над. торг.-екон. ун-т, 2012. – С. 158.
  • [4] Horizontal Merger Guidelines. Issued August 19, 2010. – 34 p.+iii [Електронний ресурс]. – Режим доступу : justice.gov/atr/public/ guidelines/hmg-2010.pdf
  • [5] Авдашева С.Б. Теория организации отраслевых рынков : учебник / С.Б. Авдашева, Н.М. Розанова– М.: Магистр, 1998. – С. 46-47.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >
 

Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші
?>