Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
 
Головна arrow Право arrow Державне антимонопольне регулювання
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Технологія виявлення монопольної ціни

Виявлення монопольної ціни в межах дослідження ринку може бути розпочато:

  • – за заявами суб'єктів господарювання, споживачів або органів державної влади чи органів місцевого самовряду ван ня;
  • – на виконання доручень органів державної влади щодо виявлення порушень законодавства про захист економічної конкуренції у сфері ціноутворення;
  • – за власною ініціативою органів АМК України, на підставі інформації, отриманої за результатами дослідження ринку або (та) проведення перевірки діяльності суб'єктів господарювання.

Виявлення монопольної ціни проходить в декілька етапів (рис. 9.4).

Етапи виявлення монопольного ціноутворення

Рис. 9.4. Етапи виявлення монопольного ціноутворення

На першому етапі одержання та збору інформації, необхідної для виявлення монопольної ціни, використовуються різноманітні джерела. Зокрема, це можуть бути: законодавчі та нормативні документи з питань ціноутворення та оподаткування прибутку підприємств; відомості, що надаються суб'єктами господарювання, органами державної влади, органами місцевого самоврядування; матеріали державної та відомчої статистики; дані спостереження та аналізу цін на відповідному ринку; публікації у засобах масової інформації; галузеві тарифні угоди; інша інформація.

У процесі дослідження може використовуватися, зокрема, така інформація: зміни оптових (роздрібних) цін відповідного суб'єкта господарювання за певний період; зміни оптових (роздрібних) цін у промисловості, галузі, регіоні; середні оптові (роздрібні) ціни на певний товар у галузі або регіоні; індекси оптових (роздрібних) цін (галузі, промисловості, регіону, держави) порівняно з відповідним попереднім періодом або наростаючим підсумком за певний період; основні показники роботи промисловості, галузі, суб'єкта господарювання; обсяги та темпи зростання (зниження) обсягу продукції (робіт, послуг), індекси промислового виробництва.

На другому етапі проводиться аналіз зібраного матеріалу з метою виявлення ознак монопольного ціноутворення. Ознакою монопольного ціноутворення є суттєве відхилення ціни, що досліджується, від ціни порівняння за період, що становить, як правило, один рік.

Суттєве відхилення ціни має місце в разі, якщо різниця між ціною, що досліджується, та ціною порівняння або між Їхніми приведеними значеннями, яка визначається у відсотках по відношенню до ціни порівняння, дорівнює або перевищує певне граничне значення, зазвичай 30%, що, відповідно, є свідченням наявності ознак або доказів монопольного ціноутворення. За умови значного впливу на конкурентне середовище розміру ціни, що досліджується, та отримання значної маси додаткового прибутку за рахунок великих обсягів виробництва (реалізації) продукції, суттєве відхилення ціни може становити і менше, ніж 30% ціни порівняння.

Виявлення ознак монопольного ціноутворення здійснюється у такій послідовності: визначення становища суб'єкта господарювання на відповідному ринку, яке здійснюється у встановленому порядку; визначення ціни, що досліджується; визначення власної ціни порівняння; зіставлення (порівняння) цін; надання висновку про доцільність проведення повного дослідження монопольного ціноутворення та прийняття розпорядження про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення подальшого дослідження та здійснення (за необхідності) спостереження та аналізу цін цього суб'єкта господарювання у випадку, якщо суттєве відхилення ціни відсутнє.

Надання висновку про проведення повного дослідження щодо виявлення монопольно високих або дискримінаційних цін здійснюється під час розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. При цьому здійснюється доведення доказів монопольного ціноутворення.

Важливе значення має детальний аналіз становища суб'єкта господарювання на ринку, на якому виявлено ознаки монопольного ціноутворення; встановлення факту порушення законодавства про захист економічної конкуренції; дослідження складових ціни, що досліджується, та прийняття відповідного рішення у встановленому порядку.

Наприклад, АМК України за результатами дослідження ринку лікарських засобів в Україні у 2013 році встановив, що окремі суб'єкти роздрібної торгівлі лікарськими засобами, які мають ознаки монопольного (домінуючого) становища на регіональних ринках роздрібної торгівлі, значно підвищують торговельні надбавки на ті препарати, які користуються підвищеним попитом. Найбільший рівень торговельних надбавок (35-50%) застосовується до лікарських засобів, вартість яких становить до 12 грн та на які не поширюється державне регулювання.

Крім того, при виявленні монопольної ціни, що формується у сфері діяльності імпортерів лікарських засобів АМК України встановлено, що імпортер часто надає великоопотовій компанії знижки до ціни продукції, бонуси у формі безповоротної фінансової допомоги тощо. Особливої уваги потребує політика бонусів та знижок для великооптових компаній у разі придбання ними продукції для її подальшої реалізації через тендерні процедури. У такому випадку додатково до зазначених вище бонусів застосовується бонус у розмірі від 15 до 25% вартості реалізованої на тендерних торгах продукції. Фактично під час реалізації значної кількості лікарських засобів іноземного виробництва, дистриб'ютори в Україні мають безпосередню зацікавленість у придбанні якомога більш дорогих лікарських засобів. При цьому, торговельна надбавка відіграє менш істотну роль у формуванні їх доходів, ніж дохід, що отримується за допомогою існування зворотного потоку грошових коштів у відсотковому співвідношенні до ціни придбаного товару.

Застосування великими транснаціональними фармацевтичними компаніями схем ексклюзивної дистрибуції своїх товарів на ринках України (тобто ситуації, коли імпорт в Україну товарів відбувається через єдиного представника компанії, який зазвичай пов'язаний з нею відносинами контролю), дозволяє іноземним компаніям: застосовувати трансфертне ціноутворення (трансфертне ціноутворення – система визначення ціни товарів та/або результатів робіт (послуг) в операціях, визнаних контрольованими, які проводяться пов'язаними особами, як правило у великих транснаціональних корпораціях – ТНК[1]); контролювати обсяги продажів на ринках України; управляти якістю товарів, що реалізуються на вітчизняних ринках; формувати бар'єри доступу на ринки вітчизняним виробникам. Наслідком таких дій іноземних фармацевтичних компаній є зниження рівня реальної конкуренції на вітчизняних ринках та можливість встановлення ними необгрунтовано завищених цін реалізації товарів, що імпортуються в Україну.

У складних випадках для більш повного обгрунтування результатів розслідування щодо дій суб'єкта господарювання можуть здійснюватися додаткові дослідження: наприклад, аналізуватися динаміка показників використання суб'єктом господарювання виробничих потужностей і запасів товарної продукції на складах, адекватність зростання чистого прибутку до загального рівня зміни цін, напрями розподілу чистого прибутку та їх обгрунтованість тощо.

При дослідженні дискримінаційних цін органами АМК України визначається: можливість поділу товарного ринку на сегменти, зокрема, відповідно до залежності попиту від ціни; існування для окремих споживачів обмежень щодо перепродажу та ін.

На четвертому етапі дослідження монопольного ціноутворення передбачається надання висновків щодо наявності монопольно високих (низьких) або дискримінаційних цін. Висновки за результатами проведених досліджень монопольного ціноутворення викладаються окремим документом або в описово-мотивувальній частині подання, яке складається за результатами збирання та аналізу доказів у справі про порушення конкурентного законодавства. Висновки щодо проведеного дослідження уточнюють з урахуванням зауважень і пропозицій суб'єкта господарювання – відповідача до подання попередніх висновків у справі. У складних випадках, які потребують спеціальних знань, може бути проведено експертизу.

  • [1] Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення : Закон України від 4 липня 2013 р., – № 408-VI1. – Режим доступу: zakon.rada.go.ua
 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 

Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші