Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
 
Головна arrow Право arrow Державне антимонопольне регулювання
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Особливості ціноутворення та державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій на окремих ринках

Державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у житлово-комунальному господарстві

Законом України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" передбачено, що органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (Нацкомкомпослуг).

Нацкомкомпослуг бере участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері теплопостачання і централізованого водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронения побутових відходів. До основних завдань належать: захист прав споживачів товарів і послуг у частині отримання товарів та послуг належної якості і достатнього обсягу за економічно обгрунтованими цінами, а також стимулювання підвищення їх якості; формування та забезпечення прогнозованої цінової і тарифної політики на ринках природних монополій та суміжних ринках у сфері теплопостачання та централізованого водопостачання і водовідведення.

За інформацією Нацкомпослуг, ця комісія регулює близько 89,0% ринку водопостачання та водовідведення та близько 96,0% ринку теплової енергії. Зокрема, за оцінками Нацкомпослуг, у сфері водопостачання та водовідведення комісія регулює близько 130 ліцензіатів, у сфері теплової енергії – близько 270.

Відповідно регулювання діяльності решти суб'єктів господарювання у сфері теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення і встановлення тарифів на комунальні послуги здійснюється органами місцевого самоврядування.

Таким чином, Нацкомпослуг, зокрема, у сфері теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення встановлює тарифи тим суб'єктам господарювання на ті види діяльності і послуги, на право провадження яких вона видала відповідні ліцензії.

Органами АМК України у сфері житлово-комунального господарства припиняються непоодинокі зловживання монопольним становищем цінового характеру, вчинені, як правило, шляхом "прихованого" підвищення цін через зниження якості товару (послуги), зокрема, через зменшення обсягів наданих послуг порівняно з тим обсягом, що використовувався при визначенні розміру тарифу, і без здійснення відповідних перерахунків. Неналежне виконання суб'єктами природних монополій вимог законодавства призводить до фактичного збільшення вартості послуг.

Чинні нормативні акти щодо формування тарифів на послуги суб'єктів природних монополій у сфері житлово-комунального господарства, в умовах відсутності конкуренції, не містять стимулів до зниження ними витрат, які безпосередньо не відносяться до їх основної діяльності, не стримують від намагання включити ці витрати до тарифів.

Невирішення зазначеної проблеми призводить до значних суспільних втрат. Підприємствами тепло- і водопостачання у багатьох випадках надаються неякісні послуги, або надаються не в повному обсязі послуги з теплопостачання, водопостачання та водовідведення. Недоодержання споживачами або одержання не в повному обсязі цих послуг вимірюються в коштах, які суб'єкти природних монополій необгрунтовано, виключно за рахунок свого монопольного становища, стягують зі своїх споживачів. Тобто зазначені кошти вилучаються з конкурентних галузей національної економіки.

З метою встановлення обгрунтованих тарифів за фактично надані житлово-комунальні послуги необхідно посилити контроль щодо обмеження включення до складу тарифів витрат, які безпосередньо не пов'язані з виробництвом та наданням послуг.

Важливим напрямом роботи із запобігання негативним проявам монополізму у житлово-комунальному господарстві є посилення громадського контролю за цією сферою. Наприклад, у багатьох містах Німеччини громада на конкурентних засадах передає в управління, як правило на 7 років, водо-, теплопостачальні підприємства і при цьому виставляються певні обов'язкові вимоги щодо надання послуг. У разі невиконання зазначених вимог громада може обрати іншого виконавця зазначених послуг.

У житловому господарстві необхідно вдосконалювати інститут власників житлового фонду, насамперед, об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), органів самоорганізації населення, зокрема будинкових комітетів, утворення компаній-замовників житлово-комунальних послуг, в управління яких передашься комунальний житловий фонд.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 

Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші