Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
 
Головна arrow Право arrow Державне антимонопольне регулювання
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Застосування антимонопольно-конкурентного законодавства у зовнішньоекономічній сфері

Однією з невід'ємних складових державного антимонопольного регулювання є застосування антимонопольноконкурентного законодавства у зовнішньоекономічній сфері. Це пояснюється дією об'єктивної тенденції до поглиблення глобалізаційних процесів, що суттєво змінює характер міжнародних економічних відносин, у тому числі у сфері конкуренції. Глобалізація об'єктивно посилює вплив зовнішньоекономічних суб'єктів на внутрішнє конкурентне середовище країни. Саме тому виникає необхідність регулювання міжнародних конкурентних відносин шляхом застосування антимонопольно-конкурентного законодавства у зовнішньоекономічній сфері. Під зовнішньоекономічною діяльністю слід розуміти відповідно до законодавчих норм діяльність національних та іноземних суб'єктів господарювання, побудовану на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами[1].

Держава та її органи не мають права безпосередньо втручатися в зовнішньоекономічну діяльність її суб'єктів, за винятком випадків, коли таке втручання здійснюється згідно із законами України. АМК України забезпечує контроль за додержанням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності законодавства про захист економічної конкуренції.

Принципи застосування національних антимонопольно- конкурентних норм у зовнішньоекономічній сфері визначаються як загальним законодавством про захист економічної конкуренції, так і спеціальними актами із регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Зокрема, у ст. 8 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" визначено, що важливою метою реалізації зовнішньоекономічної політики держави є: захист економічних інтересів України та законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; створення рівних можливостей для розвитку суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності всіх видів підприємницької діяльності незалежно від форм власності; заохочення конкуренції та ліквідація монополізму у зовнішньоекономічній сфері. Крім того, нормами ст. 2 зазначеного Закону передбачено принципи здійснення зовнішньоекономічної діяльності в Україні, серед яких: принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва; принцип юридичної рівності і недискримінації; неприпустимості обмежувальної діяльності з боку будь-яких її суб'єктів; принцип еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів та ін. Таким чином, жоден із суб'єктів незалежно від форми власності не має права здійснювати функції, що у будь-якій формі (прямо чи опосередковано) перешкоджають іншим суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності вільно здійснювати таку діяльність. Встановлення у будь-якій формі державної монополії на експорт та імпорт товарів законодавством не дозволяється та може бути оскаржено у судовому порядку.

Метою застосування антимонопольно-конкурентного законодавства у зовнішньоекономічній сфері, що здійснюється на основі реалізації зазначених принципів, є забезпечення збалансованості економіки та захист конкуренції на національному ринку України.

На сучасному етапі основними економічними суб'єктами національних й світових ринків є транснаціональні корпорації (ТНК), яких налічується понад 82 тис. та які мають більше ніж 810 тис. афілійованих структур у різних країнах світу, забезпечують зайнятість понад 77 млн осіб[2]. Член-кореспондент НАН України В. Сіденко зазначає, що "Реальна влада ТНК ґрунтується не тільки на транснаціоналізованій власності, але й на широко розгалуженій системі міжфірмових взаємовідносин, які дозволяють у міжнародному (глобальному) масштабі здійснювати координацію і контроль господарських операцій усередині географічно розосереджених міжнародних виробничих систем"[3].

В економіці України представлені десятки ТНК. Це, наприклад, "Coca-Cola", "Danone", "Hewlett-Packard", "Huawei", "Kraft Foods' (Mondele International), "McDonalds Corporation", "Metro Cash&Carry", "Nestle", "Nokia", "PepsiCo", "Procter& Gamble", "Samsung", "Shell", "Simens", "SUN Inbev", "Toyota", "Unilever". Чимало ТНК, що працюють jmm на українському ринку, походять із Росії, зокрема ЛУКОЙЛ, ТНК, "Татнефть", "Славнефть", "Группа Альянс", ЮКОС, "Сургутнефтегаз", "Роснефть", "Транснефть", "Сибнефть", "Газпром", "Ітера".

З набуттям статусу країни з ринковою економікою та приєднанням у травні 2008 року до Світової організації торгівлі (СОТ) Україна отримала нові можливості та перспективи на міжнародному ринку. Водночас іноземні товари отримали ширший доступ на український ринок, що призвело до того, що вітчизняні суб'єкти господарювання зіткнулися з більш жорсткою конкуренцією.

Зі вступом України до СОТ для вітчизняних виробників склалися нерівні умови експорту порівняно з імпортом. За роки членства нашої держави у СОТ так і не створено дієвих інструментів захисту внутрішнього ринку.

Варто зазначити, що за повної відкритості економіки вітчизняні виробники практично не можуть протистояти іноземним конкурентам, представленим в основному потужними ТНК. Про це свідчить щорічне наростання присутності імпорту в усіх секторах внутрішнього ринку.

Серед різноманітних інструментів державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності, спрямованих на боротьбу з нечесною конкуренцією, є антидемпінгові заходи. Захист внутрішнього ринку від такої форми нечесної конкуренції імпортних товарів, як демпінг здійснюється в усіх країнах світу, оскільки демпінг та пов'язані з ним процеси в сучасних умовах є досить поширеними.

Законодавство України розглядає демпінг як ввезення на митну територію країни імпорту товару за ціною, нижчою від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару[4].

Механізм захисту товаровиробників України від демпінгового імпорту з інших країн, митних союзів або економічних угруповань визначається Законом України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" від 22.12.1998 № 330-XTV. Цей Закон регулює засади і порядок порушення та проведення антидемпінгових розслідувань і застосування антидемпінгових заходів[5].

Важливим напрямом застосування антимонопольноконкурентного законодавства у зовнішньоекономічній сфері є боротьба із недобросовісною конкуренцією, формами прояву якої на міжнародному рівні є здійснення:

  • – нелегітимного субсидованого імпорту, до якого застосовуються компенсаційні заходи;
  • – несанкціонованого реекспорту товарів, щодо яких встановлено заборону;
  • – інших дій, що законами України визнаються недобросовісною конкуренцією.

Нелегітимним субсидованим імпортом є ввезення на митну територію країни імпортного товару, що нелегітимно користується пільгами від субсидій (йдеться про фінансову або іншу підтримку держави), які надаються для виробництва, переробки, транспортування або експорту такого товару[6].

Законом України "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту" від 22.12.1998 № 331 -XIV встановлено порядок порушення та проведення антисубсидиційних розслідувань, що проводяться для встановлення факту надання нелегітимної субсидії. Під останньою розу_ міється субсидія, що не дає підстав для застосування компенсаційних заходів[7]. Компенсаційні заходи щодо субсидованого імпорту в Україну спрямовані на усунення наслідків субсидії, що безпосередньо або опосередковано надається для виробництва, переробки, транспортування або експорту товару, ввезення якого на митну територію України заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару.

За результатами антидемпінгового, антисубсидиційного або спеціального розслідування відповідно до законів України приймається рішення про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів[8]. Таке рішення може бути оскаржено в судовому порядку протягом місяця від дати запровадження відповідних заходів у порядку, встановленому законами України.

Особливу загрозу для конкуренції на внутрішньому ринку становить імпорт товарів у такій збільшеній кількості до вітчизняного виробництва, і на таких умовах, що завдає або містить ризики завдання у майбутньому серйозної шкоди галузі вітчизняного виробництва аналогічних товарів або товарів, що безпосередньо конкурують з імпортованими.

Захист внутрішнього ринку в законодавстві СОТ передбачений Угодою про захисні заходи[9], Положенням про спеціальні захисні заходи, що містяться у ст. 5 Угоди про сільське господарство[10], Угодою про субсидії і компенсаційні заходи[11], Угодою про застосування ст. VI ГАТТ 1994 р.[12] (на останню часто посилаються як на "антидемпінгову" угоду) та ст. XXVm ГАТТ. Згідно з положеннями Угоди про захисні заходи СОТ під "серйозною шкодою" розуміється значне загальне погіршення становища у галузі вітчизняного виробництва, а під "загрозою серйозної шкоди" розуміються збитки, що є явно неминучими, та базуються на конкретних фактах. Зазначену Угоду було розроблено з метою визначення порядку застосування так званого "відмоеного застереження", що дає право країні на призупинення своїх зобов'язань згідно зі ст. XIX ГАТТ/СОТ – Надзвичайні заходи з імпорту окремих товарів.

Таким чином країна-член СОТ може застосувати захисний захід до певного товару за умови, що такий товар імпортується на його територію у такій збільшеній кількості, в абсолютному або відносному виразі до вітчизняного виробництва, і на таких умовах, що завдає або загрожує завданням серйозної шкоди галузі вітчизняного виробництва аналогічних товарів або товарів, що безпосередньо конкурують з імпортованими. Захисні заходи (звичайні або тимчасові) можуть застосовуватися до імпортованих товарів незалежно від їх походження.

Для України важливого значення набуло питання гармонізації вимог щодо застосування конкурентного законодавства у зовнішньоекономічній сфері із принципами конкурентної політики ЄС. Загальні засади узгодження національних та європейських підходів антимонопольного регулювання зафіксовано в "Угоді про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом і його державами-членами, з іншої сторони" (далі – Угода)[13]. Так, в Угоді (ст. 254 Глава 10 "Конкуренція") визначено важливість вільної та неспотвореної конкуренції у торговельних відносинах. Сторони Угоди визнають, що антиконкурентні господарські практики та операції потенційно можуть спотворити належне функціонування ринків та загалом зменшити позитивні наслідки лібералізації торгівлі. У зв'язку з цим, виділено несумісні з Угодою практики та операції:

  • – узгоджені дії суб'єктів господарювання та рішення об'єднань суб'єктів господарювання, метою або наслідками яких є перешкоджання, обмеження, спотворення чи суттєве послаблення конкуренції на території будь-якої зі Сторін Угоди;
  • – зловживання одним або декількома суб'єктами господарювання домінуючим становищем на території будь-якої зі Сторін Угоди;
  • – концентрація суб'єктів господарювання, що має наслідком монополізацію чи значне обмеження конкуренції на ринку на території будь-якої зі Сторін.

У ст. 255 глави 10 Угоди зафіксовано зобов'язання України та ЄС забезпечувати застосування законодавства про конкуренцію, яке ефективно протидіє зазначеним антиконкурентним практикам та операціям. Одночасно визнається важливість застосування відповідного національного законодавства про конкуренцію у прозорий, своєчасний та недискримінаційний спосіб відповідно до принципу процесуальної справедливості та права на захист. Це передбачає, що кожна зі Сторін Угоди повинна, зокрема, забезпечити встановлення або, на вимогу особи, перегляд будь-яких санкцій чи зобов'язань судовими органами.

Угодою передбачено, що кожна зі Сторін надає одна одній на вимогу відкриту інформацію щодо застосування законодавства про конкуренцію[14]. Одночасно відомства з питань конкуренції (АМК України та Європейська Комісія) повинні затвердити та опублікувати документ, в якому роз'яснюються принципи визначення будь-яких штрафних санкцій, що накладаються за порушення законодавства про конкуренцію, а також принципи, які застосовуються при оцінці горизонтальних злиттів.

Угодою (ст. 257 та 258 гл. 10) також визначено правила поведінки щодо державних підприємств (у тому числі підприємств, яким надані спеціальні або виключні права) та державних монополій. Зокрема, у ст. 258 зазначено про необхідність відкоригування Сторонами умов діяльності державних монополій комерційного характеру протягом п'яти років з дати набрання чинності Угодою з метою уникнення дискримінаційних підходів щодо умов купівлі-продажу товарів для фізичних та юридичних осіб.

Значну увагу в Угоді приділено питанням, пов'язаним з наданням державної допомоги (ч. 2 гл. 10), на узгодження яких також визначено п'ятирічний термін. Основними принципами проголошується відсутність загрози конкуренції та прозорість. Так, будь-яка допомога, надана Україною або країнами-членами ЄС із використанням державних ресурсів, що спотворює або загрожує спотворити конкуренцію шляхом надання переваг окремим підприємствам або виробництву окремих товарів, вважається несумісною з належним функціонуванням Угоди в тій мірі, в якій вона може впливати на торгівлю між Стороками. При цьому сумісними із нормами Угоди визнано такі види державної допомоги окремим суб'єктам:

  • – допомога соціального характеру, що надається індивідуальним споживачам, за умови відсутності дискримінації, пов'язаної із походженням відповідних товарів;
  • – допомога на відшкодування збитків, спричинених природними катастрофами або надзвичайними ситуаціями.

Крім того, не суперечить виконанню Угоди допомога для сприяння економічному розвитку регіонів із низьким рівнем життя (або із суттєвим рівнем безробіття) та допомога для виконання важливого проекту для задоволення спільного європейського інтересу. Для забезпечення принципу прозорості у сфері державної допомоги Сторони Угоди повинні щорічно обмінюватися повідомленнями про загальний обсяг, види та галузевий поділ державної допомоги, яка може вплинути на торгівлю між Сторонами тощо.

Одночасно положення Угоди (ст. 265) не обмежують права Сторін застосовувати засоби захисту торгівлі або інші відповідні заходи, спрямовані проти субсидій, або вдаватися до врегулювання спорів згідно з відповідними положеннями СОТ.

  • [1] Про зовнішньоекономічну діяльність [Текст] : Закон України від 16.04.1991 № 959-ХІІ (з наступними змінами і допов.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon4.rada.gov.ua/laws/show/959-12/page
  • [2] Transnational Corporations. – 2012. – Vol. 21, No. 2. – P. 52.
  • [3] Сіденко В. Модифікація світової економіки під впливом новітніх факторів глобальної трансформаційної кризи / В. Сіденко // Економіка України. – 2012. -№ 5. -С. 21-22.
  • [4] Про зовнішньоекономічну діяльність [Текст] : Закон України від 16.04.1991 № 959-ХІІ (з наступними змінами і допов. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon4.rada.gov.ua/laws/show/959-12/page
  • [5] Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту [Текст] : Закон України від 22.12.1998 № 330-XIV (з наступними змінами і допов.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : zakon2.rada.gov.ua/laws/show/330-14
  • [6] Господарське право : підручник [Текст] / за ред. Д.В. Задихайла, В.М. Пашкова. – К.: Право, 2012. – С. 252.
  • [7] Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту [Текст] : Закон України від 22.12.1998 № 331-XIV (з наступними змінами і допов.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakonl.rada.gov.ua/laws/show/331-14
  • [8] Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україні : Закон України від 22.12.1998 №332-XIV [Електронний ресурс]. – Режим доступу : zakonl.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=332-14
  • [9] Угода про захисні заходи [Текст]: СОТ; Угода, Міжнародний документ від 15.01.1994 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : zakon2.rada.gov.ua/laws/show/981016
  • [10] Угода про сільське господарство [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakonl.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=981_005
  • [11] Угода про субсидії і компенсаційні заходи [Електронний ресурс]. – Режим доступу : zakonl.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=981_015
  • [12] Угода про застосування статті VI генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : zakonl.rada.gov.ua/cgi- bin/laws/mam.cgi?nreg=981010
  • [13] Угода про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом і його державами-членами, з іншої сторони [Текст] : Україна – ЄС, Проект Угоди [Електронний ресурс]. – Режим доступу : kmu.gov.ua/docs/Agreement/AA_Body_text.pdf
  • [14] Для України – Закону № 2210-111 від Исічня 2001 р. "Про захист економічної конкуренції", зі змінами та доповненнями; для ЄС – ст. 101, 102 та 106 Договору про функціонування Європейського Союзу, Регламент Ради (ЄС) №139/2004 від 20 січня 2004 р. про контроль над концентрацією суб'єктів господарювання (Регламент ЄС про злиття) зі змінами і доповненнями.
 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 

Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші