Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Фінанси arrow Планування і контроль на підприємстві
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Складання кошторису витрат підприємства

Планування собівартості продукції завершується складанням кошторису витрат підприємства. Цей плановий документ відображає загальну величину витрат, зумовлених діяльністю підприємства в плановому періоді, незалежно від їхнього призначення.

Складниками кошторису витрат підприємства є кошторис витрат виробництва і загальна величина витрат, що не стосуються виробництва продукції, а зумовлені іншими видами господарської діяльності, управлінням підприємством та його обслуговуванням тощо. Це такі витрати: на створення та освоєння у виробництві нових виробів, адміністративні, на збут, інші операційні, пов'язані із функціонуванням невиробничих господарств підприємства. До кошторису витрат підприємства також належить вартість робіт з капітального будівництва, яке передбачено здійснювати безпосередньо підприємством для своїх потреб, і капітального ремонту будинків та споруд, що виконуватимуться в плановому періоді працівниками підприємства, а також планові послуги, які передбачено надавати транспортом підприємства стороннім юридичним і фізичним особам.

Основним складником кошторису витрат підприємства є кошторис витрат виробництва.

Теорією і практикою запропоновано різні методи складання зведеного кошторису витрат виробництва, основними поміж яких є такі:

1) кошторисний, що передбачає складання кошторису витрат виробництва на базі інших розділів плану діяльності підприємства. За цим методом витрати за кошторисом на сировинно-енергетичні ресурси збігатимуться з їхньою величиною, відображеною в плані матеріально-технічного забезпечення, витрати на основну і додаткову заробітну плату та інші заохочувальні і компенсаційні виплати працівникам підприємства будуть відповідати загальному фонду заробітної плати, обчисленому у відповідному розділі плану, амортизаційні витрати за кошторисом будуть збігатися з їхньою величиною, що міститься у фінансовому плані. Додатково обчислюються витрати на відрахування до фондів соціального страхування та інші витрати.

Кошториси витрат виробничих підрозділів при застосуванні цього методу не розробляються.

  • 2) калькуляційний, сутність якого полягає у визначенні кошторису витрат виробництва на підставі заздалегідь складених планових калькуляцій і планового обсягу випуску продукції за всією номенклатурою виробів, робіт, послуг з розкладанням комплексних калькуляційних статей на прості елементи витрат. Отриману величину витрат необхідно коригувати на зміну обсягів незавершеного виробництва (за його наявності) і на вартість робіт та послуг, що не належать до складу товарної (валової) продукції.
  • 3) зведений, за якого цей кошторис розробляється на підставі попередньо складених кошторисів витрат усіх виробничих підрозділів. Витрати виробництва за зведеним кошторисом визначаються підсумовуванням Їхньої величини за всіма кошторисами і вирахуванням з отриманої суми внутрішньовиробничого обороту.

Кошторис витрат на виробництво кожного підрозділу (цеху, дільниці) містить:

  • – власні витрати підрозділу, що безпосередньо відбуваються в ньому і визначаються за елементами витрат;
  • – вартість споживаних комплектуючих виробів, напівфабрикатів, робіт і послуг, які виконуються для цього підрозділу іншими виробничими та управлінськими підрозділами підприємства. Ця вартість у витратах підрозділів-споживачів відображається комплексними статтями і розкладається за елементами витрат у підрозділах за місцем їхнього виникнення.

Перевагою зведеного методу складання кошторису є можливість збалансування загальних витрат виробництва підприємства з витратами його підрозділів.

Підприємство самостійно обирає метод складання кошторису витрат виробництва, беручи до уваги його складність, призначення планових розрахунків, вид планування, його досконалість та інші чинники. Проте, на переважній більшості великих і середніх вітчизняних підприємств традиційно застосовується зведений метод розроблення кошторису витрат виробництва.

Цей метод створює передумови для пошуку резервів економного витрачання ресурсів усіма підрозділами й урахування їх у планових показниках, а також підвищує відповідальність цих підрозділів за ступінь обгрунтування планових показників і забезпечення належних умов для виконання планів.

У зведеному кошторисі витрати групуються, як відзначалося вище, залежно від їхнього економічного змісту за однорідними економічними елементами незалежно від місця виникнення – основне, допоміжне, обслуговуюче виробництво, апарат управління виробництвом та його обслуговування тощо.

Елементи відображають величину витрат матеріальних ресурсів, основної і додаткової заробітної плати працівників підприємства, відрахування від неї до фондів соціального страхування, амортизацію основних засобів та інших матеріальних і нематеріальних активів, інших витрат по підприємству загалом в певному плановому періоді (місяць, квартал, рік).

Зведений кошторис дає змогу зіставити загальний обсяг витрат виробництва за елементами і калькуляційними статтями, виявити величину внутрішньовиробничого оборот)' і розшифрувати зміст комплексних статей.

Зведений кошторис витрат виробництва складається на підставі таких розрахунків:

  • – витрат на сировину, матеріали, купівельні напівфабрикати і комплектуючі вироби, технологічне паливо й енергію в основне виробництво;
  • – основної і додаткової заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві продукції (робіт, послуг) з відрахуваннями на соціальні заходи;
  • – кошторисів витрат (калькуляцій собівартості продукції) цехів допоміжного виробництва;
  • – кошторису витрат на утримання й експлуатацію устаткування;
  • – кошторису загальновиробничих витрат;
  • – кошторису інших виробничих витрат.

Розрахунки витрат матеріальних ресурсів, на виготовлення профільних виробів проводяться на підставі чинних на підприємстві норм витрат цих ресурсів, цін на них і обсягу виробництва продукції в плановому періоді.

Витрати на енергію оцінюються на підставі середньої вартості відповідних її видів, що складається на підприємстві, діючих тарифів на енергію, придбану в сторонніх підприємств та організацій, і планової собівартості енергії, що виробляється енергоцехами підприємства.

Залежно від конкретних умов виробництва в планових розрахунках можуть використовуватись укрупнені натуральні та вартісні норми витрат сировини, матеріальних і паливно-енергетичних ресурсів.

На підприємствах з великою номенклатурою виробів при складанні планового кошторису можуть застосовуватися зведені норми витрат матеріально-сировинних і паливно-енергетичних ресурсів на технологічні потреби у вартісних вимірниках на виріб у цілому. За цих умов розрахунок витрат на сировину і матеріали здійснюється на підставі планової номенклатури виробів і зведених норм матеріальних витрат у вартісному виразі. Докладні розрахунки витрат матеріальних ресурсів подано в підрозділі 6.3 цього підручника.

Розрахунки основної і додаткової заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві продукції (виконанні робіт, наданні послуг), проводяться окремо для робітників, які знаходяться на відрядній оплаті праці і робітників, праця яких оплачується погодинно.

Величина основної заробітної плати робітників-відрядників обчислюється на підставі планового обсягу виробництва продукції в натуральному вимірі та відрядних розцінок, а робітників-погодинників – на підставі трудомісткості виробничої програми і тарифних ставок. Розрахунки основної заробітної плати робітників наведені в підрозділі 8.4 цього підручника. Основна заробітна плата інших категорій персоналу при складанні відповідних кошторисів розраховується згідно штатного розпису, посадових окладів (тарифних ставок) і ефективного фонду робочого часу працівника.

Додаткова заробітна плата планується в розмірах, передбачених Кодексом законів України про працю, іншими законодавчими актами України, колективними договорами підприємства з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, Генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Відрахування до фондів соціального захисту здійснюються відповідно до чинних законів України.

Кошториси витрат (калькуляції собівартості продукції) цехів допоміжного виробництва розробляються на підставі даних про планові обсяги їхньої продукції, норм витрат матеріальних ресурсів і праці, що відображені в кошторисах витрат. Для цього загальна сума витрат допоміжних цехів розподіляється на підставі окремого розрахунку використання їхньої продух ції (робіт, послуг) за відповідними напрямками.

Витрати допоміжних цехів включаються до собівартості основної продукції через собівартість їхніх послуг основним цехам і знаходять відображення в усіх інших кошторисах, тому складання згаданих вище кошторисів витрат починається з цехів допоміжного виробництва. У цих цехах кошториси розробляються за статтями калькуляції і за економічними елементами витрат.

Для визначення загальної суми витрат допоміжних цехів, які включаються і не включаються до виробленої (валової) продукції підприємства, складаються баланси розподілу продукції і послуг цих цехів за відповідними кошторисами витрат і напрямками.

Кошторис витрат на утримання та експлуатацію устаткування складається цехами основного виробництва.

Кожна стаття кошторису обгрунтовується плановими розрахунками на підставі таких вхідних даних:

  • – планового складу устаткування і транспортних засобів, що визначається, виходячи з норм їхнього використання і планового обсягу виробництва;
  • – нормативів витрат рухової енергії за видами устаткування і середніх цін (собівартості) окремих видів енергії;
  • – норм витрат купівельних матеріалів для експлуатації устаткування, включаючи запасні частини, мастильні та обтиральні матеріали;
  • – норм амортизаційних відрахувань;
  • – нормативів обслуговування устаткування і транспортних засобів допоміжними робітниками;
  • – розрахунків розподілу продукції (робіт, послуг) допоміжних цехів;
  • – розрахунків потреби в малоцінних і швидкозношуваних предметах та інструментах.

Одночасно зі складанням кошторису витрат на утримання та експлуатацію устаткування уточнюються кошторисні (нормативні) ставки цих витрат на одну машино-годину й одиницю продукції.

Складання кошторису загальновиробничих витрат здійснюються на підставі таких вхідних даних:

  • – існуючої організаційної структури управління цехами та їхніх штатних розписів;
  • – норм витрат палива й енергії для опалення, освітлення та інших загальновиробничих потреб;
  • – норм амортизаційних відрахувань на окремі групи основних засобів та інших необоротних активів, призначених для загальновиробничих потреб;
  • – розрахунку витрат на охорону праці;
  • – розрахунку розподілу продукції, робіт і послуг допоміжних цехів;
  • – розрахунку витрат на утримання пожежної і сторожової охорони;
  • – розрахунку витрат на професійну підготовку і перепідготовку кадрів за профілем підприємства, що перебувають з ним у трудових відносинах;
  • – норми (ставки) податків, зборів та інших обов'язкових платежів, передбачених законодавством.

Кошторис інших витрат складається на підставі розрахунків витрат, пов'язаних із епізодичними та періодичними випробовуваннями якості виробів, деталей, вузлів за технічними умовами та стандартами за всіма статтями витрат.

Приклад зведеного кошторису витрат виробництва наведено в табл. 10.5. Цей плановий документ розробляється на рік з розподілом витрат за кварталами.

Загальна сума витрат у зведеному кошторисі містить не тільки витрати на виробництво товарної, а й валової продукції, пов'язані з приростом залишків незавершеного виробництва, у тому числі напівфабрикатів власного виробництва і витрат майбутніх періодів.

Таблиця 10.5

Плановий зведений кошторис витрат виробництва ПАТ "Комплект"

Елементи витрат

Витрати, тис. грн

усього

в тому числі за кварталами

1

2

3

4

1. Матеріальні витрати

59307,0

16902,5

16487,3

12039,4

13877,8

2. Витрати на оплату праці

13323,0

3464,0

3623,8

2638,0

3597,2

3. Відрахування на соціальні потреби

5457,0

1418,8

1484,3

1080,5

1473,4

4. Амортизація

2311,0

635,5

554,6

559,3

561,6

5. Інші витрати

2928,0

749,6

814,0

652,9

711,5

Усього

83326,0

23170,4

22964,0

16970,1

20221,5

Для визначення виробничої собівартості валової продукції необхідно:

  • 1) із загального підсумку зведеного кошторису витрат виробництва виключити витрати на роботи, послуги, що не належать до складу валової продукції. Виключається також вартість купівельних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, якщо вони оплачуються за рахунок замовника понад ціну за виріб і не підлягають обробленню на підприємстві. Перелік робіт, що не включаються до складу валової продукції, визначається підприємством.
  • 2) врахувати зміну залишків майбутніх періодів. За збільшення залишку цих витрат сума їхнього приросту віднімається від суми витрат на виробництво, за зменшення – додається до неї.
  • 3) врахувати зміну залишків резервів наступних витрат. їхній приріст додається до підсумку витрат на виробництво, а зменшення віднімається.

Для забезпечення контролю і взаємного зв'язку планового зведеного кошторису витрат виробництва зі зведеною плановою калькуляцією собівартості виробленої (товарної) продукції на багатьох українських підприємствах тепер традиційно складають шахову (контрольну) відомість, у якій всі витрати подаються за однорідними економічними елементами і статтями калькуляції (табл. 10.6). За грамотного складання калькуляцій виробів собівартість планового обсягу виробленої продукції за зведеною калькуляцією має дорівнювати собівартості планового обсягу продукції за зведеним кошторисом витрат виробництва (табл. 10.6).

Узгоджуючи витрати виробництва за зведеним кошторисом і собівартістю товарної (валової) продукції, слід брати до уваги, що до кошторисів окремих підрозділів і кошторису виробництва належать усі витрати за певний період, незалежно від того, зараховуються вони на собівартість продукції в цьому періоді чи ні. Це зумовлює розбіжності між обсягами витрат виробництва за зведеним кошторисом і собівартістю загального обсягу продукції.

Таблиця 10.6

Планова шахова відомість

(на прикладі машинобудівного підприємства, цифри умовні), тис. грн[1]

Елементи витрат

Статті калькуляції

сировина й основні матеріали

купівельні напівфабрикати і комплектуючі вироби

паливо й енергія на технологічні потреби

заробітна плата основних виробничих робітників

послуга допоміжних виробництв

Загальновиробничі витрати

загально-господарські витрати

втрати від браку

витрати, що не належать до валової продукції

усього витрат за планом

Л

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1. Сировина й основні матеріали

516,0

-

:

-

63,0

579.0

2. Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби

381,5

-

-

-

-

-

381.5

3. Допоміжні матеріали

'394,0

15.5

12,0

18.5

440.0

4. Купівельне паливо

-

-

-

25,0

36.0

5,5

-

66,5

5. Купівельна енергія

-

-

-

8,0

31,0

2.0

-

41,0

6. Заробітна плата

-

-

-

1101,7

157,0

818.5

322;0

50,0

135,0

2584.2

7. Відрахування до фондів соціального захисту

-

-

-

429.7

612

319,2

125.6

Пі9.5

52.6

1007,8

8. Амортизація

-

-

-

53,5

166.0

39,0

258,5

9. Інші витрати

-

-

-

-

10,0

14.0

  • 71,5
  • 581.1

36.0

131,5

Усього витрат па виробництво

516,0

381.5

-

1531,4

'314,7

1778.7

144.5

242.1

5490,0

10. Витрати, які не належать до складу валової продукції

-

-

-

-

_

-

і " *

L.

242.1

Усього витрат на валову продукцію

-

-

-

-

-

5247.9

11. Зміна запасів незавершеного виробництва

-26,0

-12.5

-

-40

L -

-65,6

-19,4

-

-

-163.5

Усього собівартість продукції

490.0

369,0

1491.4

^ 314.7

1713,1

561,7

5084,4

12. Витрати па збут

-

-

-

-

-

435.0

Усього собівартість товарної продукції за повними витратами

-

-

Ґ

-

-

5519,4

  • [1] Зведений кошторис витрат виробництва містить загальногосподарські витрати, оскільки в розрахунках подано зведену калькуляцію собівартості продукції за повними витратами.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші