Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Педагогіка arrow Курс лекцій з фізичного виховання
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Здоровий спосіб життя та чинники, що впливають на здоров'я

Спосіб життя включає основну діяльність людини, куди входять трудова діяльність, навчання, соціальна діяльність, психоінтелектуальна діяльність, рухова активність, спілкування та побутові взаємовідношення.

Спосіб життя – це біосоціальна категорія, інтегруюча уявлення про певний тип життєдіяльності людини і характеризується його трудовою діяльністю, побутом, формою задовільнення матеріальних та духовних потреб, правилами індивідуальної та громадської поведінки. Іншими словами, спосіб життя – це „обличчя” індивіду, відображає у той же час рівень суспільного прогресу ( А. Г. Фурманов, Ю. Н. Князєв, 2003).

Інше визначення здорового способу життя – це система поведінки людей, яка направлена на постійне фізичне вдосконалення, культуру взаємних стосунків і харчування, повноцінного сімейного життя, високу творчу активність, високоморальне відношення до людей, самих себе та навколишнього середовища.

Отже, спосіб життя безпосередньо впливає на здоров'я людини, і у той же час умови життя якби опосередковано здійснюють вплив на стан здоров'я.

Звичайно, від стану здоров'я людини залежить успіх його у навчанні, професійній та творчій діяльності. Той, хто має серйозні у стані здоров'я відхилення, а також веде малорухливий спосіб життя, не може у повній мірі реалізувати свої потенційні фізичні та інтелектуальні можливості. На жаль, із усього переліку потреб, задоволення яких лежить в основі поведінки людини, здоров'я знаходиться далеко не на першому місці, хоча за своєю сутністю саме воно повинно стати основною потребою. Особливо це стосується дітей та молоді, які поки що до пори до часу не думають про здоров'я (у них ще немає потреби у його збереженні та зміцненні, є ще деякий запас міцності) і лише пізніше, втративши його, розпочинають відчувати велику потребу у ньому. Тому і зрозуміло, наскільки важливо, розпочинати із самого раннього дитинства, виховувати у дітей активне відношення до особистого здоров'я, розуміння того, що здоров'я – найбільша цінність, що Природа подарувала людині.

Нерідко буває так, що до 30-40 років малорухливого способу життя з переїданнями та шкідливими звичками людина втрачає здоров'я і тоді змушена звертатися за допомогою до традиційної або нетрадиційної медицини. Як наслідок, здоров'я надірвано, кращі роки життя витрачаються на його відновлення, при цьому страждають сім'я та суспільство.

Давньоримський філософ говорив: „Люди не вмирають. Вони самі себе вбивають".

Загальновідомо, що стан здоров'я залежить від за даними різних авторів:

  • 1. Способу життя на 53,0 %.
  • 2. Умов навколишнього середовища на 21,0 %.
  • 3. Біології людини (спадковості) на 16,0 %.
  • 4. Рівня розвитку галузі охорони здоров'я на 10,0 %.

Як бачимо, головний чинник, який впливає на наше здоров'я – це спосіб життя. Тому для покрашення стану свого здоров'я необхідно докорінно змінити свій спосіб життя, більше уваги приділяти регулярним заняттям фізичними вправами, загартування організму.

На початку третього тисячоліття, коли у складній екологічній ситуації людина відчуває значне зниження життєвих сил організму, коли більше половини випадків смерті трапляється від серцево- судинних та легеневих захворювань, коли відзначається постійне зростання випадків онкологічних захворювань і населення України знаходиться на межі поступового вимирання, необхідно докорінно переглянути споживацький підхід до свого здоров'я і переорієнтуватися на ведення здорового способу життя.

Звичайно на здоров'я людини впливають певні чинники. До основних з них включають:

А. Ендогенні чинники (генетичні та конституція людини у широкому розумінні):

  • 1. Морфофункціональна конституція.
  • 2. Психологічна конституція (вища нервова діяльність).
  • 3. Вроджений імунітет.

Б. Екзогенні чинники (навколишнє середовище):

  • 1. Екологічні чинники (природні елементи середовища):
    • – повітря, вода, грунт,
    • – флора, фауна, радіація.
  • 2. Соціально-економічні чинники (соціальні елементи середовища):
    • – праця та побут,
    • – соціально-економічний уклад,
    • – інформація.

Основний показник здоров'я нації – тривалість життя.

В Україні тривалість життя чоловіків 57, а у жінок – 63 роки. Тоді як у економічно розвинених країнах таких, як США, Японія, Франція, Норвегія, Швеція, Канада та інші середні показники тривалості життя населення на 10-15 років більші у порівнянні з Україною.

В Україні за останні роки спостерігається процес депопуляції. Щорічно у нашій країні вмирає майже удвічі більше, ніж народжується, За даними Держкомстату України українців в середньому зменшується на 3,5 тис. щодня. За роки незалежності загальна чисельність населення зменшилась більше, ніж на 5 млн. В Україні населення зменшується у 6 разів швидше, ніж у Росії.

Виключно низьким є стан здоров'я усіх верств та груп населення. До 90,0 % дітей, учнівської та студентської молоді мають серйозні відхилення у стані здоров'я.

Україна серед європейських країн посідає перші місця із серцево-судинних, легеневих захворювань та захворювань на СНІД. Якщо не зупинити цей процес, то через 40-50 років в Україні не залишиться жодної корінної людини. Український народ, як нація зникне з лиця Землі. Наша нація зникне так, як свого часу зникли анти, склавини, сармати і скіфи, племена яких колись заселяли територію сучасної України.

Цьому сприяє ще й те, що нині в Україні:

  • – понад 6 млн. чол. хворих серцево-судинної системи,
  • – понад 1,2 млн. – психічно хворих,
  • – понад 740 тис. – онкологічних хворих,
  • – понад 720 тис. – хворих на апкптпіом
  • – понад 5 млн. – хворих на виразкову хворобу,
  • – понад 670 тис. – хворих на туберкульоз,
  • – 56 тис. наркоманів (офіційно, а неофіційно декілька сот тисяч),
  • – понад 1,5 млн. інвалідів,
  • – щороку 2,2 млн. – переносять хірургічні втручання,
  • – 8,5 млн. – хворих інфекційними захворюваннями.

Невпинно зростає захворюваність на СНІД та венеричні хвороби (400 тис.). А до 2010 року кількість цих хворих збільшиться до 600 тис.

Щороку з життя йде населення такого міста як Суми. Якщо підрахувати вище наведені цифри, то можна вирахувати скільки ж відносно здорового населення проживає в Україні. Ця цифра становить приблизно 55,2 %, але це з дітьми шкільного віку, дошкільнят та немовлят.

Статистика страшна, але чи є вихід? Звичайно є, прикладом того може слугувати Канада. У Канаді проблему здоров'я та подовження життя вирішують за рахунок пропаганди здорового способу життя. Насамперед вони звернули увагу на два головних питання.

По-перше, вирішити питання збалансованого харчування.

По-друге, впровадити серед широких верств населення систематичні заняття фізичними вправами. Через 10 років інтенсивної, всеохоплюючої роботи тривалість життя населення збільшилась на 6-8 років. Ось і усе вирішення проблеми. Звичайно, відіграють велике значення й інші чинники життя (добробут, екологія тощо).

Що ж робить наша пропаганда сьогодні? Як вона використовує свою „зброю”, засоби масової інформації, для покращення здоров'я населення України?

З кожним днем все інтенсивніше телебачення та преса пропагує секс, насилля. Вулиці міста Києва перевантажені рекламними плакатами з тютюну та алкоголю. Політичні діячі, партії, фракції захоплені сварками та переконаннями народу України про те, хто з них більше турбується про добробут народу, а населення тим часом повільно вимирає. Питання здорового способу життя, фізичній культурі відводиться надзвичайно мало уваги або взагалі замовчується що вона є. Хоча на державному рівні прийнято Закон України „Про фізичну культуру і спорт”, затверджені Державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України, затверджено Національну Доктрину розвитку фізичної культури і спорту, у Конституції України є окремі статті, що регламентують розвиток фізичної культури та спорту, затверджена навчальна програма з фізичного виховання для вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації, де зокрема, передбачено проводити навчальні заняття з фізичного виховання по чотири години на тиждень, але ніщо практично не діє. Відмова – то коштів бракує, то навчальних дисциплін багато і на фізичне виховання годин не вистачає. Вирішення проблеми здорового способу життя населення України віддано на відкуп окремих ентузіастів.

Американські вчені висунули інтересну теорію: більшість захворювань розвивається через те, що еволюція людини зупинилась. Так, за словами професора психіатрії університету штату Мічиган Рендольфа Несла, серцево-судинні патології, ожиріння та наркоманія виникають тому, що людське тіло просто не пристосоване до життя у XXI столітті. Гомо сапієнс як біологічний вид перестав розвиватися і до цих пір пристосований до більш простих умов існування. „Кожен з нас має тіло людини, яка повинна проходити 20 миль протягом дня у пошуках їжі та води і споживати їжу, багату клітчатою яка практично не містить жиру”. Несе вважає, що сучасний режим харчування – одна із головних причин зростання захворювань: „Ми можемо отримати все, що побажаємо. Ця все доступність вбиває нас”. Однак, професор переконаний у тому, що більшість патологій... необхідні. Кашель, лихоманка і діарея (пронос) сприяють очищенню організму від токсинів.

Нині ситуація, пов'язана зі станом здоров'я, істотно погіршується у зв'язку з соціально-економічною кризою в Україні. Більшість населення немає достатніх знань про способи збереження та зміцнення здоров'я, інша категорія немає можливості приділяти власному організму належну увагу, а ще інші не мають достатньо сили волі, щоб дотримуватись здорового способу життя. Результат один – втрата здоров'я.

Отже гасло „Здоров'я через освіту” і на сьогодні залишається досить актуальним. В останні 10-12 років випуск спеціальної наукової, науково-методичної та популярної літератури з питань фізичної культури, спорту, гігієни, валеології різко зменшився, практично до нуля. Мало уваги приділяється теоретичним та практичним проблемам у галузі здорового способу життя засобами масової інформації.

Сучасні студенти у своїй більшості мають дуже слабкі знання з анатомії, фізіології, психології та гігієни людини, а якщо і мають їх, то для них це лише теорія – молодь не вміє використовувати їх у своєму житті, що нерідко призводить до курйозів.

Так майже 90,0 % дівчат переконані у тому, що згинання і розгинання рук в упорі лежачи – це вправа, яка зміцнює лише м'язи рук. Для них новиною є те, що ця вправа тренує також грудні м'язи.

Хлопці ж, хапаючи важку штангу без належної фізичної підготовки, вважають, шо чим вона важча, тим швидше можна досягти бажаних фізичних кондицій, піднявши її лише 2-3 рази.

Незнання найелементарніших гігієнічних вимог людиною, яка займається фізичними вправами, спричиняє погіршення стану її здоров'я, травмами та небажанням продовжувати заняття. Нехтуючи власним здоров'ям, студенти часто або зовсім не вживають їжі перед заняттями з фізичного виховання, або, навпаки, наїдаються за 10-15 хвилин до їх початку.

Ще гірше, коли молоді люди не розуміють, що цигарка, викурена перед кросом або одразу ж після його завершення, або після закінчення спортивного тренування, може бути якщо і не останньою в житті, то вже напевно не поліпшить здоров'я!

Як зразок справжнього невігластва щодо власного здоров'я можна навести відповідь одного із студентів. Під час анкетного опитування, на питання: „Яким видом спорту ви бажаєте займатися?” – він написав: „Шашками (примусово), але ще краще – ніяким”.

Відповідь на запитання, чи займаються фізичною культурою та спортом у вашій родині, була просто приголомшена: „Для спорту в родині моїх батьків немає місця. Коли я одружуся, у моїй родині для спорту не буде місця. V родині моїх дітей спорту (крім шахів) не буде місця”.

За нашими спостереженнями, приблизно 60,0 % студентів можуть без вагань назвати свій зріст та масу тіла. Знають власні показники пульсу та артеріального тиску близько 40,0 %. Але оцінити ці показники, тобто зробити висновок, добре це чи погано, майже ніхто не спроможний.

На жаль, серед частини студентів дуже популярно бути хворим та немічним, а звільненим від практичних занять з фізичного виховання за станом здоров'я викликає заздрість у тих, хто поки що здоровий, але без бажання відвідує спортивний зал.

Кажуть, що фахівець подібний „флюсу” – і той, і інший найчастіше однобічні. Нерідко буває, що студент, націлений на досягнення успіхів лише у навчанні як запоруки майбутньої кар'єри, нехтує своїм здоров'ям і не звертає уваги на свій фізичний та психічний стан.

У цього студента варто запитати: для чого накопичувати знання, якщо їх немає де зберігати? Адже у тріснутому горщику неможливо зберігати олію, вино чи іншу рідину.

При цьому такий студент не враховує, що в сучасних умовах на ринку праці користуються найбільшим попитом фахівці, які мають міцне особисте здоров'я та здоров'я своїх дітей, займаються спортом, тобто дотримуються вимог здорового способу життя.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші