Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Природознавство arrow Теорія і технологія пресування порошкових матеріалів
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Вплив мастил на процес ущільнення

Більш рівномірному розподілу щільності в пресовках певною мірою сприяє введення мастил у матеріал, який ущільнюється. Застосування мастила при пресуванні – один із кращих способів зменшення зовнішнього тертя і поліпшення пресованості порошку, що приводить до підвищення і більш рівномірного розподілу щільності по об'єму виробу. Мастила застосовуються з метою:

– зменшення зовнішнього і внутрішнього тертя та зменшення тиску виштовхування;

– запобігання схоплюванню в парі пресований брикет- матриця і зносу останньої;

– запобігання розсипу порошку.

Мастила ділять на дві групи: інертні й поверхнево-активні.

До інертних мастил належать такі, які знижують тертя між порошком і стінками матриці і не діють на порошок. Ці мастила можуть бути рідкими і твердими. Як рідке мастило найчастіше використовується машинне мастило, яке вводиться в порошок у процесі приготування шихти для пресування у кількості 0,5- 1,5%. У зв'язку з тим, що інертні мастила практично не впливають на щільність, що досягається при пресуванні, іноді для зниження нерівномірності розподілу щільності по висоті пресовки достатньо змастити внутрішні поверхні матриці. У цьому випадку як інертне мастило використовують солідол або суміш олівцевого графіту з солідолом. Проте цей спосіб змащування малопродуктивний і не може бути використаний при автоматичному пресуванні.

Як тверде інертне мастило можна використовувати графіт, дисиліцид молібдену й інші матеріали, які є структурними складовими готових виробів.

Часто як інертні мастила можуть використовуватися зв'язки і пластифікатори, які застосовуються при пресуванні твердих крихких порошкових матеріалів, характеристики яких розглядаються далі.

До поверхнево-активних мастил належать такі, які разом зі зменшенням тертя полегшують деформацію частинок порошку, знижуючи тим самим тиск, необхідний для досягнення заданої щільності. Механізм дії поверхнево-активних мастил зводиться до адсорбції їх молекул на поверхні частинок порошків із подальшим проникненням їх у гирла мікропор і мікротріщин на поверхні частинок. При цьому виникають значні розклинюючі зусилля, які можуть зруйнувати частинку або полегшити її пластичну деформацію. Як поверхнево-активні мастила можна використовувати олеїнову, пальмінову або бензойну кислоту, стеарати цинку тощо. При цьому найчастіше використовуються їх розчини у вазеліні, ацетоні, бензолі, чотирихлористому вуглеці та інших легколетких органічних речовинах. У цьому випадку після змішування розчину та мастила з порошком розчинник випаровується і порошок зберігає текучість.

Кількість поверхнево-активного мастила, що вводиться, повинна бути такою, щоб воно могло покрити мономолекулярним шаром всі частинки. У зв'язку з цим його кількість значною мірою залежить від розміру частинок порошків, їх питомої поверхні. Так, наприклад, при використанні як мастила розчину олеїнової кислоти в бензолі її вводять 3-5 г на 1 кг порошку з розміром частинок 20-50 мкм і 1 г на 1 кг порошку з розміром частинок 100-200 мкм.

Введення мастил при пресуванні разом із позитивним впливом на рівномірність розподілу щільності по об'єму пресов- ки має істотний недолік. Мастила часто знижують формованість порошку і тим самим міцність пресовок. Це зумовлено тим, що в цьому випадку утворенню якісного металевого контакту між частинками за рахунок схоплювання і зварювання перешкоджають прошарки мастила.

У зв'язку з цим при вирішенні питань, пов'язаних із застосуванням мастил, необхідно враховувати викладене, а також вплив мастил на склад і властивості пресовок і спечених виробів.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси