Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Екологія arrow Транспортна екологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Європейські транспортні вісі

З розширенням Європейського Союзу постали нові завдання щодо рішень Загальноєвропейських транспортних конференцій з формування транс'європейських (критських) міжнародних транспортних коридорів та транспортних зон. На території Євросоюзу формується нова система Транс'європейської транспортної мережі. На території нових країн – членів Євросоюзу, а також країн – кандидатів на вступ діє новий широкомасштабний план розбудови Транс'європейської транспортної системи.

За ініціативою Європейської комісії Євросоюзу було утворено Групу високого рівня, яка на підставі пропозицій країн – учасниць цієї групи розробила карту основних маршрутів європейської транспортної мережі – мультимодальних вісей, що мають поєднати країни – члени Євросоюзу з новими країнами- сусідами та їх регіонами.

Єврокомісією визначено та затверджено 5 основних, пріоритетних напрямки європейських транспортних вісей: північна, центральна, південно-східна, південно-західна та водні магістралі між європейськими портами.

Територією України проходить Центральна вісь, у межах якої визначено основні маршрути: Катовіце – Львів – Київ, Будапешт – Львів, Мінськ – Київ, Київ – Харків, Москва – Київ – Одеса, а також водна вісь, яка з'єднує зону Чорного моря з Атлантикою (Середземним, Балтійським, Баренцовим, Червоним морями та Суецьким каналом) і включає внутрішній водний шлях Білорусь – Київ (Дніпром) з виходом до Одеського та Чорноморського портів.

Вісь збігається з маршрутами критських транспортних коридорів № 3 та № 5 з продовженням далі до кордону з Росією та перспективою виходу на транспортний коридор "Північ – Південь", процедуру приєднання до якого Україна ініціювала.

Маршрут 1 відповідає напрямку Критського транспортного коридору № 9 і забезпечує транспортний зв'язок Середземноморських країн і країн Близького Сходу з країнами Балтійського й Скандинавського регіонів і далі, з використанням існуючих ліній поромних переправ, за маршрутом транспортного коридору TRACECA до країн Середньої Азії й Закавказзя, а також Болгарії.

Основні залізничні маршрути в рамках Центральної транспортної вісі, що проходять територією України, наведено в табл. 2.2 та на рис. 2.8.

Основні автомобільні маршрути в рамках Центральної транспортної вісі, що проходять територією України, наведено в табл. 2.3 та на рис. 2.9.

Таблиця 2.2

Залізничні маршрути центральної транспортної вісі

Номер маршруту

Напрямок маршруту

Протяжність (територією України),км

1

2

3

Маршрут 1

Зернове (кордон з РФ)/Горностаївка (кордон з Білоруссю) – Ніжин – Київ – Жмеринка – Кучурган (кордон з Молдовою)/Одеса

1159

Маршрут 1

Зернове (кордон з РФ)/Горностаївка (кордон з Білоруссю) – Ніжин – Київ – Жмеринка – Кучурган (кордон з Молдовою)/Одеса

1159

Маршрут 2

Чоп (кордон зі Словаччиною та Угорщиною) / Мостиська 2 (кордон з Польщею) – Львів – Жмеринка – Фастів – Дніпро – Покровськ – Дебальцеве – Красна Могила (кордон з Росією) / Ясинувата -Квашине (кордон з РФ)

1994

Маршрут 3

Ізов / Яготин (кордон з Польщею – Ковель – Здолбунів – Шепетівка – Козягин – Київ – Полтава – Харків – Куп'янськ – Тополі (кордон з РФ)

1338

Таблиця 2.3

Автомобільні маршрути центральної транспортної вісі

Маршрут

Напрямок маршруту

Протяжність (територією України), км

Інтенсивність руху, авто/добу

Маршрут 1

Берлін – Прага – Вроцлав – Ополе – Катовіце – Краків – Жешув – Краковець – Львів – Рівне – Житомир – Київ – Глухів – Бачівськ – Москва

973

  • 1800-
  • 13800

Маршрут 2

Варшава – Люблін – Хелм – Яготин – Ковель – Коростень – Київ – Полтава – Харків – Дебальцеве – Луганськ – Ізварине – Волгоград

630

  • 1100-
  • 24000

Маршрут 3

Варшава – Люблін – Хелм – Яготин – Ковель – Коростень – Київ – Полтава – Харків – Дебальцеве – Луганськ – Ізварине – Волгоград

1377

  • 2300-
  • 36000

Маршрут 4

Любляна – Загреб – Будапешт

  • – Косили – Івано-Франківськ
  • – Хмельницький – Вінниця – Київ (за новим напрямком)

735

  • 16000-
  • 30000
  • (проектна)

Залізничні маршрути Центральної транспортної вісі

Рис. 2.8. Залізничні маршрути Центральної транспортної вісі

Автомобільні маршрути Центральної транспортної вісі

Рис. 2.9. Автомобільні маршрути Центральної транспортної вісі

Для ефективного входження України до міжнародної транспортної системи передбачено два варіанти розбудови транспортних коридорів на її території, включених як складова частина до мережі міжнародних транспортних коридорів:

  • – реконструкція і модернізація існуючої мережі (має бути здійснена переважно на конкурсних засадах із залученням коштів державного бюджету, насамперед, за рахунок коштів, що надходять на дорожні роботи згідно із законодавством, а також інших джерел фінансування. Приватний капітал передбачено залучати до розвитку окремих об'єктів на транспортних коридорах, допоміжної діяльності, сервісу);
  • – спорудження нової транспортної мережі з повним комплексом інфраструктури згідно з міжнародними стандартами (має бути здійснене на конкурсних засадах переважно із залученням недержавних коштів насамперед приватного капіталу, включно з іноземним, під контролем і за участю держави, яка створює умови для залучення капіталу, гарантує його повернення та додатковий прибуток, готує відповідну законодавчу та правову базу), а саме: продовження транс'європейського коридору № 5: Львів – Рівне – Сарни – Мінськ; Балтійське море – Чорне море: Гданськ – Варшава – Ковель – Одеса; Європа – Азія: Франкфурт – Краків – Львів – Дніпро – Алмати (продовження транс'європейських коридорів № 3 і № 5); ЧЕС: Анкара – Єреван – Тбілісі – Баку – Ростов-на-Дону – Донецьк – Одеса – Кишинів – Бухарест – Тірана – Димитровград – Афіни – Стамбул; Євроазійський: Одеса – Тбілісі – Єреван – Баку – Ашгабад; Північ – Південь: Харків – Полтава – Кіровоград – Одеса.

До нових ділянок автомобільних транспортних коридорів, намічених для будівництва, належать такі:

  • – Критський №3: Краківець – Львів – Тернопіль – Хмельницький – Вінниця – Київ;
  • – Критський № 5: Косини – Івано-Франківськ – Тернопіль – Під гайці;
  • – Європа – Азія: Косини – Івано-Франківськ – Тернопіль – Вінниця – Кіровоград – Дніпро – Донецьк – Ізварине;
  • – Балтійське море – Чорне море: Яготин – Ковель – Луцьк – Хмельницький – Балта – Одеса;
  • – Європа – Азія: Одеса – Миколаїв – Херсон – Джанкой – Керч;
  • – Північ – Південь: Харків – Полтава – Кременчук – Кіровоград – Одеса;

До ділянок залізничних транспортних коридорів, що мають реконструюватися, в Україні належать ділянки:

  • – Критський №3: Мостиська – Львів – Тернопіль – Хмельницький – Жмеринка – Козятин – Київ;
  • – Критський № 5: Чоп – Стрий – Львів – Рівне – Сарни – Мінськ;
  • – Критський № 9 з відгалуженнями: Кучурган – Роздільна – Жмеринка – Козятин – Київ – Ніжин – Чернігів – Горностаївка, Роздільна – Одеса – Ізмаїл – Рені, Ніжин – Зерново;
  • – ЧЕС з відгалуженнями: Рені – Ізмаїл – Одеса – Колосівка – Помічна – Знам'янка – Дніпро – Ясинувата – Квашине, Харків – Синельникове – Джанкой (Керч, Феодосія) – Сімферополь (Євпаторія), Колосівка – Миколаїв – Херсон – Чаплине – Бердянськ, Донецьк – Маріуполь;
  • – Європа – Азія: Мостиська – Львів – Здолбунів – Козятин – Фастів – Знам'янка – Дніпро – Красна Могила;
  • – Балтійське море – Чорне море: Яготин – Ковель – Здолбунів – Шепетівка – Козятин – Жмеринка – Одеса;
  • – Євроазійський: Херсон – Миколаїв – Одеса.

Для водного транспорту передбачено реконструкцію транспортного коридору Критський № 7: Усть-Дунайський – Ізмаїл – Рені.

У галузі морського транспорту передбачено здійснити будівництво нових і реконструкцію існуючих об'єктів морського транспорту (коридори № 9, TRACECA, Балтика – Чорне море) – Чорноморський порт, Одеський порт, порт Південний, Маріупольський порт.

У підгалузях дорожньо-транспортно комплексу України пріоритетним напрямом розвитку міжнародної транспортної системи є автомобільний транспорт, а саме:

  • – розвиток міжміських автобусних перевезень;
  • – збільшення обсягів міждержавних перевезень;
  • – зростання обсягів транзитних перевезень вантажів;
  • – збільшення надходжень коштів до державного та місцевих бюджетів за рахунок зростання міждержавних транспортних послуг і транзиту.

Для ефективного функціонування автомобільного транспорту в міжнародній транспортній системі на сьогодні в Україні необхідна реконструкція існуючих автомобільних доріг з доведенням їхніх параметрів до міжнародних вимог і стандартів, залежно від забудови прилеглої території, рельєфу місцевості, стану штучних споруд, водовідводів, закріпленої смуги відведення земель, а саме :

  • – приведення технічного рівня національної мережі автомобільних доріг у відповідність із міжнародними вимогами;
  • – поліпшення експлуатаційного стану існуючих доріг, підвищення рівня їх облаштування, безпеки та економічності перевезень;
  • – доведення стану штучних споруд на дорогах до сучасних нормативних вимог;
  • – забезпечення високої якості робіт із будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг;
  • – розширення обсягів будівництва автомобільних доріг, передусім за напрямками міжнародних транспортних коридорів.

Для поглиблення інтеграції залізничного транспорту у міжнародну транспортну систему також необхідні заходи з реконструкції:

  • – реконструкція і модернізація інфраструктури найважливіших залізничних магістралей;
  • – оновлення рухомого складу;
  • – входження національної інфраструктури залізниць до міжнародної системи транспортних коридорів.

Залізничні лінії в Україні необхідно реконструювати з доведенням їхніх параметрів до міжнародних вимог і стандартів, за аналогією з автомобільним транспортом, виходячи з місцевих умов, залежно від забудови прилеглої території, рельєфу місцевості, стану штучних споруд, водовідводів, закріпленої смуги

відведення земель.

Під час реконструкції існуючих залізничних колій доцільно зберігати змішаний рух пасажирських і вантажних потягів із застосуванням графіків руху.

Під час будівництва залізничних ліній є актуальним застосування нових технологій із забезпеченням швидкостей руху пасажирських потягів до 300 км/год. і з принципово новим рухомим складом та колією завширшки 1435 мм замість 1520 мм.

У перспективі доцільно спеціалізувати існуючі лінії переважно для внутрішньодержавних вантажних і місцевих перевезень. На високошвидкісний транспорт у перспективі доцільно поступово переводити пасажирський рух і частину вантажного (легковагові вантажі).

Для подальшого розвитку морського транспорту необхідним є:

  • – оновлення та поповнення флоту;
  • – розвиток круїзного плавання;
  • – розвиток експортних послуг флоту та збільшення обсягів переробки транзитних вантажів у портах;
  • – розширення перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів;
  • – створення державної системи безпеки судноплавства;
  • – удосконалення систем управління та зв'язку.

Для ефективного функціонування річкового транспорту в міжнародній транспортній системі доцільно:

  • – розширення перевезень експортно-імпортних вантажів;
  • – розширення перевезень на туристичних суднах, особливо перевезень іноземних туристів;
  • – удосконалення системи внутрішніх водних шляхів України;
  • – розвиток нормативно-правової бази річкового транспорту для забезпечення повнішої інтеграції внутрішніх водних шляхів України до загальноєвропейської мережі транспортних коридорів.

Для забезпечення функціонування транспортних коридорів створюються транспортно-складські комплекси (ТСК), які застосовують для переробки контейнерних та інших вантажів, за такою класифікацією:

  • – сухопутні прикордонні – Ковель, Рава-Руська, Мостиська, Чоп, Харків, Луганськ, Донецьк, Чернігів;
  • – сухопутні на території України – Київ, Житомир, Вінниця, Полтава, Суми, Дніпро, Кіровоград, Черкаси, Сімферополь, Мелітополь, Одеса, Хмельницький, Тернопіль, Рівне, Львів, Івано-Франківськ;
  • – водні – Рені, Ізмаїл, Усть-Дунайський, Білгород- Дністровський, Чорноморськ, Одеса, Південний, Миколаїв, Херсон, Скадовськ, Євпаторія, Севастополь, Ялта, Феодосія, Керч, Бердянськ, Маріуполь, Запоріжжя, Дніпро, Київ.

Для забезпечення продуктивної роботи міжнародних транспортних коридорів важливим є створення нової інфраструктури прикордонних і митних пунктів пропуску відповідно до міжнародних стандартів.

Для ефективної інтеграції національної транспортної системи до міжнародної транспортної мережі необхідно будівництво нових і реконструкція існуючих сервісних пунктів. На намічених для розвитку Критських коридорах № 3, 5, 9 це необхідно виконувати першочергово. Автодорожній сервісний комплекс потрібно доповнювати новими об'єктами загальноєвропейського рівня, які слід розташовувати на транспортних коридорах частіше. Вони мають забезпечувати вищу якість послуг.

Координацію та контроль за всіма роботами зі створення й функціонування міжнародної транспортної мережі на території України здійснює Міністерство інфраструктури. Розбудову та забезпечення функціонування транспортних коридорів за існуючими напрямками можуть забезпечувати відповідні підприємства, підпорядковані цьому міністерству, із залученням приватних підприємств.

Єдині підходи до проведення державної політики України в галузі створення транспортних коридорів та входження їх до міжнародної транспортної системи розробляє Державна комісія з питань транспортних коридорів.

Правову базу транспортних коридорів в Україні слід створювати шляхом:

  • – удосконалення чинних та розроблення нових актів законодавства, що стосуються транспортно-дорожнього комплексу;
  • – прийняття або адаптації існуючих у Європейському Союзі міжнародних документів і угод стосовно транспортної інфраструктури;
  • – визначення та акредитації закладів, установ, фахівців для створення нормативно-правових і законодавчих актів, правил, норм і стандартів, використання з цією метою потенціалу освітніх та виробничих закладів;
  • – створення системи доведення нормативно-правових документів до безпосередніх користувачів незалежно від форм власності.

Розроблення правових актів необхідно здійснювати відповідно до затверджених графіків із визначенням пріоритетності найважливіших та першочергових правових актів. Контроль за розробленням правових актів, їх державна реєстрація та введення в дію є одним із основних завдань державного регулювання розбудови транспортних коридорів.

Суб'єктами господарської діяльності в транспортно- дорожньому комплексі є підприємства та організації Укрзалізниці, Укравіатрансу, Укравтодору, Укрморрічфлоту, Укравтотрансу, відкрите акціонерне товариство "Транспортні коридори України", інші підприємства й організації незалежно від форм власності.

Створення транспортних коридорів поряд із поліпшенням транспортного обслуговування відіграє значну роль у соціально- економічному розвитку прилеглих територій. Безпосередньому впливу підлягають смуги територій завширшки 150-200 км. Будівництво автомагістралей, створення сучасної сервісної інфраструктури на них дасть змогу забезпечити роботою сотні тисяч людей як безпосередньо в будівництві, а згодом в експлуатації, так і через замовлення на дорожньо-будівельні матеріали, машини і механізми.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші