Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Екологія arrow Транспортна екологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Забруднення придорожніх територій автомобільних доріг

Вздовж доріг формуються особливі зони, які мають ширину біля 10 м. У цих зонах проявляється так званий крайовий ефект впливу транспорту на екосистеми. Ширина зони крайового ефекту збільшується зі збільшенням терміну експлуатації автомобільної дороги. Чинники впливу зони крайового ефекту на екосистеми можна поділити на групи:

  • бар 'єрні – чинники, які перешкоджають природній міграції видів до місць тимчасового та постійного проживання, обміну генофонду, розмноженню, харчуванню тощо;
  • турбування – ті, що непокоять та лякають тварин, порушуючи середовище їхнього існування;
  • – чинники, що обумовлюють хімічне забруднення середовища проживання рослин, тварин то людини, у тому числі ти що потрапляють у трофічні ланцюги;
  • – чинники, які обумовлюють зіткнення з транспортом, що рухається, і загибель на дорогах.

Бар'єрні ефекти призводять до ізоляції одних популяцій від інших та порушують природні трофічні ланцюги. Це, у свою чергу, спричинює розсіювання популяцій. До подібних наслідків призводить і загибель особин на дорогах. Зниження чисельності популяцій є також результатом постійного негативного впливу шуму, світла, інших чинників.

Інженерні споруди на автомобільних дорогах – мости, водоперепускні труби, водовідвідні лотки тощо – є причиною виникнення водної ерозії ґрунтів на придорожніх територіях. Поверхневий стік, який утворюється внаслідок випадання опадів, танення снігів, поливання проїзних частин доріг, змиває та виносить на придорожні території різні розчинні й нерозчинні забруднення. Концентрація цих забруднень залежить від частоти прибирання вулиць, інтенсивності руху автотранспорту, ступеня благоустрою території, інтенсивності випадіння опадів, тривалості попереднього періоду без опадів, присутності поблизу промислових підприємств, їхнього профілю тощо. Концентрація деяких забруднень у водах поверхневого стоку з доріг для найхарактерніших місць наведено в таблиці 4.12.

Концентрація забруднень у дощових водах суттєво змінюється з часом. Вона максимальна на початку дощу і поступово знижується з його продовженням. Це пояснюється тим, що на початку дощу з поверхні дороги змивається основна частина забруднень, що накопичилися там у попередній період без дощу. Через те, що забруднення періодично видаляються під час прибирання та миття дороги, інша частина розвіюється вітром, кожна територія може бути охарактеризована максимальною кількістю забруднень, що може накопичитися на одиниці площі. На певний момент часу масову кількість забруднень на одиниці площі можна визначати за формулою:

(4.2)

де– максимально можлива кількість забруднень на одиниці площі;

k – коефіцієнт динаміки накопичення забруднень, доб7; t – тривалість періоду без опадів, доб.

Таблиця 4.12

Концентрація деяких забруднень у водах поверхневого стоку для характерних місць, мг/л

Характер басейну водозбору

Дощовий стік

Стік від танення снігу

Завислі

речовини

Нафто

продукти

Завислі

речовини

Нафто

продукти

Центр міста з високим рівнем благоустрою та низькою інтенсивністю транспортного руху

400 – 600

7 н 12

1300 H1600

Юн 12

Новий

благоустроєний район міста з середньою інтенсивністю руху

700 ÷ 1000

Юн 15

1500 н 1700

12 н 15

Промисловий район з інтенсивним рухом

800 ÷ 1200

12 н 20

2000 н 2500

12 н 20

Сучасна

автомагістраль

800 ÷ 1000

15 н 20

2500 н 3000

20 н 30

Кількість забруднень, яка змивається дощем, за інших рівних умов залежить від тривалості та середньої інтенсивності дощу і може бути визначена за формулою:

(4.3)

де K– константа змивання забруднень, яка залежить від характеру басейну водозбору і приймається в інтервалі 0,003 ÷ 0,008 (менші значення – для менш забруднених територій і більш рівнинного рельєфу).

Концентрація забруднень у водах, що утворюються під час танення снігу; мало змінюється в часі. Це пояснюється тим, що сніг забруднюється поступово в міру накопичення його на поверхні землі. Тому з деяким наближенням ця концентрація приймається як постійна протягом періоду танення снігу.

Поверхневий стік негативно впливає на водні об'єкти. Найпомітніше погіршення якості води в річках спостерігається в періоди інтенсивних дощів. Вода забруднюється насамперед великими плаваючими предметами, зростає концентрація завислих речовин, спостерігається утворення на поверхні плівки з нафтопродуктів. Після дощу у воді суттєво зменшується концентрація розчиненого кисню. Причиною є значне збільшення споживання кисню органічною частиною придонних відкладень, що формується осіданням завислих речовин, принесених дощовим стоком.

Придорожня смуга характеризується не тільки забрудненням поверхневих вод, але й ґрунтів, ґрунтових вод, придорожньої рослинності. Забруднення відбувається насамперед за рахунок випадіння з атмосфери дрібнодисперсних твердих частинок та токсичних компонентів відпрацьованих газів автомобілів. Більша частина цих компонентів (до 80 %) випадає на поверхню безпосередньо на дорозі чи придорожній території. Досвід показує, що їх концентрація у ґрунті швидко зменшується з віддаленням від проїзної частини. При цьому рівень вмісту токсичних речовин у ґрунті тим більший, чим більша інтенсивність руху на дорозі. Важливу охоронну роль можуть відігравати придорожні зелені насадження, які є природним бар'єром і затримують поширення забруднення на придорожню зону. Аналізи показують, що глиця, гілки та листя інших насаджень містять зі боку дороги у 1,5-3 рази більше заліза, свинцю та кадмію ніж з протилежного боку.

Взимку часто використовують хімічні методи боротьби з ожеледицею. Це пов'язане з використанням протиожеледних реагентів: хлоридів, нітратів, фосфатів і сульфатів натрію, хлору, магнію, спиртів, гліколів, ацетатів тощо. Наприклад, при видаленні засоленого снігу чи бруду з проїзної частини на узбіччя відбувається їх безпосередній контакт з ґрунтом та рослинністю. Солі руйнують тканини рослин. При потраплянні солей у ґрунт порушується його хімічний склад та структура. Це призводить до загибелі дерев у придорожній смузі. Найчутливіші до таких впливів клен, каштан, липа.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші