Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Екологія arrow Транспортна екологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Заходи щодо попередження забруднення водного басейну

До основних заходів із попередження забруднення водного басейну транспортними суднами можна віднести:

  • – заборону скидання забруднюючих відходів із суден у внутрішніх водоймах;
  • – прийняття міжнародних угод про припинення скидання з суден усіх видів відходів і зливання нафтовантажів, забрудненої ними води у відкритих морях і океанах у межах встановлених зон;
  • – обладнання суден додатковими засобами і установками для утилізації або знешкодження деяких видів відходів, а також для тимчасового накопичення частини відходів з наступним здаванням їх на берег для знешкодження або переробки;
  • – розробка нових конструкцій суден, що більшою мірою гарантували б збереження нафтовантажів, навіть за умов аварійних ситуацій.

На підприємствах водного транспорту слід проводити постійну роботу з припинення скидання виробничого й побутового сміття, а також забруднених вод у річки, озера й моря.

На першому етапі має бути проведена інвентаризація шкідливих відходів, котрі скидаються у воду з кожного судна, а потім розроблено плани облаштування суден відповідними пристроями і, насамперед, контейнерами для сміття і цистернами для збирання всіх забруднених нафтовмісних вод.

Усі самохідні річкові судна і земснаряди мають бути пристосовані для закритого приймання (бункерування) палива, що різко знижує випадки виливання у водойми. Днопоглиблювальні роботи на суднових ходах слід виконувати з урахуванням необхідності очистки русел від забрудненого ґрунту, що накопичився у попередній час. Необхідно проводити роботу зі звільнення рік, водосховищ і каналів від затопленого лісу, котрий не тільки створює небезпеку для судноплавства але й, розкладаючись, поглинає кисень і виділяє токсичні феноли.

У річкових і морських пароплавствах мають діяти спеціалізовані служби для захисту довкілля від забруднення, що здійснюється водним транспортом. З усіма іншими технічними підрозділами ці служби повинні розробляти пропозиції й проекти планів, і в межах своїх повноважень здійснювати системний контроль за їх виконанням, а також за виконанням загальнодержавних законів і відомчих наказів. У сучасних умовах першорядного значення набувають міжнародні угоди про заборону скидання забруднених вод і сміття у відкритих морях і океанах. Одна з перших спроб прийняття такої угоди належить до 1926 року, коли у Вашингтоні було скликано конференцію щодо запобігання забрудненню морів нафтою. Але жодних практичних результатів досягнуто не було.

Лише у 1954 році ООН було організовано розробку міжнародної конвенції, яка набула чинності в липні 1958 року. Під час підготовки тексту обговорювалися такі вимоги до великих нафтових танкерів: подвійне дно, ізольований або чистий баласт, інертні гази для запобігання вибухам у частково або зовсім опорожнених від вантажу ємностях, системи для запобігання зіткненням суден, удосконалене рульове керування, підвищення рівня правил (стандартів) перевірки суден. Названий документ встановив норми вмісту нафти у водах, які можна скидати з суден за борт. Так, за межами 12-мильної зони судна можуть скидати води, в яких міститься не більше 100 частин нафти на 1 млн частин чистої води. Однак це положення не поширюється на виділені "особливі райони" – Чорне, Середземне, Червоне моря, а також на район Перської затоки і деякі інші райони Світового океану, для котрих можуть бути визначені інші норми.

В Україні проводиться практична робота щодо реалізації прийнятих міжнародних вимог. Так, на експлуатованих суднах ранньої побудови встановлено додаткове обладнання, призначене для збирання або утилізації суднового сміття і виробничих відходів, а також нафтовмісних вод. Здавання води на берег відбувається по трубах або, частіше, за допомогою очисних станцій і суден-сміттєзбірників, які швартуються до прибулого у порт судна, приймають від нього нафтовмісні води й сміття і переправляють їх на берегові станції для очищення, переробки або, відповідно, для знешкодження. У річковому транспорті практично всі судна мають обладнання для збирання господарських і фекальних стоків, котрі вони здають через спеціальні причали в берегові каналізаційні мережі.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші