Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Екологія arrow Транспортна екологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Екологічний облік

Підприємства транспорту повинні вести облік споживаних природних ресурсів та проведених заходів з охорони навколишнього середовища. Відомості про стан природних ресурсів і забруднення навколишнього середовища у вигляді

поточної та річної звітності мають подаватися транспортними підприємствами у природоохоронні органи та органи державної статистики. Державні природоохоронні органи ведуть кадастри природних ресурсів: земельний, водний, лісовий, надр, тваринного світу, особливо природних територій та об'єктів, що охороняються.

Кадастр природних ресурсів – це систематизоване зведення відомостей, що складаються періодично або шляхом безперервних спостережень із використанням кількісних, якісних і територіально-адресних показників, що характеризують певний вид природних ресурсів. В цьому кадастрі міститься фізико- географічна характеристика, класифікація, характер змін стану ресурсів під впливом природних, техногенних і економічних чинників, а також економічна оцінка ресурсів та інша інформація.

Державний земельний кадастр містить інформацію про правовий режим земель, їх категорії, інформацію про власників, орендарів, про якісну характеристику і цінність земель. Інформація з кадастру використовується при плануванні використання земель, їх виділення користувачам, чи вилучення з користування, при визначенні платежів за земельні ресурси та для інших цілей.

У Державному водному кадастрі мітиться інформація про склад водного фонду, його використання для питного, комунально- побутового постачання, потреб промисловості, сільського господарства, транспорту.

До кадастрів відносять також Червону книгу рідкісних видів живих організмів, що знаходяться під загрозою зникнення, а також Зелену книгу рідкісних, зникаючих і типових рослинних співтовариств, що потребують особливої охорони.

Кадастровим документом є також облік забруднювачів навколишнього середовища з підрозділом по обсягу і складу викидів, скидів і розміщених відходів.

Створюються нові види кадастрів, наприклад Містобудівний кадастр, в якому ведеться облік житлових, комунальних, промислових, транспортних та інших видів об'єктів з деякими показниками їх впливу на навколишнє середовище.

Існуюча на сьогодні система кадастрового обліку має певні недоліки:

  • – кожен кадастр ведеться окремо, що не дозволяє проводити комплексну оцінку природно-ресурсного потенціалу;
  • – не достатньо розроблені кадастри рослинного і тваринного світу, кадастри рекреаційних і заповідних територій;
  • – показники, за якими ведеться облік в різних кадастрах різні, в них відсутні оцінки ефективності використання конкретного ресурсу.

З огляду на вказані недоліки існуюча система кадастрів потребує вдосконалення.

Транспортні підприємства-забруднювачі навколишнього середовища повинні організовувати екологічні служби і звітувати перед контролюючими органами відповідно до затверджених форм статистичної звітності.

Екологічний облік на транспорті, окрім державних та місцевих природоохоронних органів, мають вести спеціалізовані служби Міністерства транспорту, Міністерства інфраструктури, транспортних відомств, громадські організації. Вони мають здійснювати первинний облік і звітність за видами і кількістю забруднюючих речовин, що викидаються транспортними підприємствами в атмосферу, у водні об'єкти, ґрунт. Також належним чином має контролюватися дотримання норм ГДК у викидах, має вестись реєстрація випадків викидів високотоксичних або інших шкідливих речовин, що призвели до перевищення їх ГДК, а також залпових викидів. Основні відомості про кількісний склад викидів повинні отримуватися з використанням інструментально-лабораторних методів контролю.

Для отримання інформації про фактичний стан навколишнього середовища, динаміку зміни його якісних і кількісних характеристик створюється система екологічного моніторингу. Її головна мета – виділення антропогенної складової цих змін на фоні природних процесів.

Використання автоматизованих систем екологічного моніторингу дозволяють отримувати точні дані про якість повітря і води, вести спостереження за чинниками антропогенної дії, складати прогноз динаміки стану природного середовища і на його основі приймати рішення щодо управління екологічною діяльністю.

Екологічний контроль повинен здійснюватися не тільки в процесі експлуатації об'єктів транспорту, але і на стадії розробки і проектування. З метою перевірки відповідності господарської діяльності підприємств вимогам екологічної безпеки в Україні діє обов'язкова Державна екологічна експертиза, що є формою попереджувального контролю і в той же час самостійним видом управлінської діяльності. Її правовою основою є Закон України "Про екологічну експертизу" та підзаконні акти. Експертиза проводиться еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими установами, організаціями або спеціально створюваними комісіями Міністерства охорони здоров'я України із залученням інших органів виконавчої влади, фахівців установ, організацій і підприємств, а також експертів міжнародних організацій.

Державна екологічна експертиза проводиться також на відомчому та галузевому рівнях.

Результатом проведення державної екологічної експертизи є позитивний висновок або заборона реалізації того, чи іншого проекту.

Державній екологічній експертизі підлягають проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, передпроектні, проектні матеріали, документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів і речовин, продукції, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативно впливати на стан навколишнього природного середовища та створювати загрозу життю людей.

Об'єктами Державної екологічної експертизи на транспорті є проекти галузевих програм розвитку, проекти будівництва транспортних магістралей і розміщення об'єктів транспортної інфраструктури, новий вид рухомого складу, техніка і технологічні процеси, сировина і матеріали, включаючи паливно-мастильні, проекти стандартів, технічних і правових норм.

Під час проведення екологічної експертизи використовуються державні і галузеві стандарти, державні будівельні норми, санітарні норми і правила, методичні матеріали Міністерства транспорту і галузевих інститутів.

Окрім Державної екологічної експертизи законодавством України передбачується здійснення громадської та інших видів екологічних експертиз.

Громадська екологічна експертиза організовується незалежно від державної експертизи за ініціативою громадських об'єднань чи місцевих органів влади за рахунок їх власних коштів або на громадських засадах.

Інші види експертизи здійснюються за ініціативою зацікавлених фізичних та юридичних осіб на договірній основі спеціалізованими еколого-експертними органами.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші