Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Культурологія arrow Провідники духовності в Україні
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ЧИЖЕВСЬКИЙ Дмитро Іванович

Український учений у галузях філософії, мовознавства, педагогіки, теології та інших наук, засновник кількох наукових шкіл

Народився 23 березня 1894 р. у м. Олександрії (нині Кіровоградської області). У 1911 р. після закінчення гімназії вступив на фізико-математичний факультет Петербурзького університету і водночас відвідував лекції з філософії. У 1912 р. з’явилися його перші наукові публікації. Наступного року переїхав до Києва, де продовжив навчання на історико-філологічному факультеті Київського університету. В цей час Д. Чижевський уже брав участь в українському національному русі, а згодом вступив до УСДРП. Виконуючи партійні завдання, потрапив під нагляд поліції, був заарештований, і лише революційні події врятували його від в’язниці.

1917 р. Д. Чижевський був обраний до Центральної ради від партії меншовиків. 1919 р. закінчив університет і був залишений на кафедрі філософії для підготовки до здобуття професорського звання. Розчарувавшись у політичній діяльності, влітку 1921 р. молодий учений емігрував до Німеччини. З 1924 р. викладав в Українському вільному університеті у Празі. 1927 р. за книгу »Філософія на Україні (спроба історіографії)» йому було присуджено звання професора. В цей час учений регулярно виступав в українських та російських наукових товариствах, вийшли друком його курс лекцій з логіки, »Філософія України», »Нарис з історії філософії на Україні», монографії про філософію Г. Сковороди, статті, огляди, рецензії з філософії, педагогіки, літературознавства.

Ім’я Д. Чижевського стало загальновідомим у Європі. 1932 р. його запросили очолити кафедру славістики в університеті м. Галле (Німеччина), водночас він викладав в університеті Йєни. 1933 р. в Галлє йому було присвоєно ступінь доктора філософії, однак через »неарійське» походження його дружини влада не дозволила йому обійняти відповідну посаду, а також заборонила перехід до Віденського, а у 1939 р. —до Колумбійського (США) університетів. Над ученим нависла загроза концтабору. Проте цей період виявився дуже плідним у науковому плані. За 1921— 1945 рр. було видано 450 праць дослідника, він зробив цінні архівні знахідки, опублікував невідомі твори Я. А. Коменського, твори українських учених, що навчалися у німецьких університетах, латинські поезії Ф. Прокоповича тощо.

У 1945 р., не бажаючи бути в радянській зоні окупації, Д. Чижевський переїхав до Марбурга, де відновив викладання в університеті, співпрацю в УВАН, очолив Слов’янський семінар. У1949—1956 рр. викладав у Гарварді (США). У цей же час побачили світ порівняльна історія слов’янських літератур, фундаментальна »Історія української літератури від початків до доби реалізму» та інші праці вченого.

З 1956 р. Д. Чижевський очолив Слов’янський інститут при Гейдельберзькому університеті (Німеччина), який незабаром зажив слави найкращого славістичного центру Європи. Вчений брав участь у міжнародних конгресах славістів, різко критикував низький рівень славістики, літературознавства й інших наук у радянській Україні. 1974 р. 80-річний Д. Чижевський видав унікальне дослідження про Г. Сковороду, закінчив книгу »Шеллінг у Росії», працював над дослідженням про М. Гоголя. Помер 18 квітня 1977 р. Похований у Гейдельбурзі.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші