Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Культурологія arrow Провідники духовності в Україні
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ Петро Петрович

Український пост, просвітник

Народився 27 січня 1790 р. у містечку Городище на Київщині (нині місто Черкаської області) в родині священика. Змалку відчув красу народної пісні, захопився народними казками. У 1801—1803 pp. навчався у Київській академії, а з 1817 р. — в Харківському університеті, з яким було пов’язане його подальше життя: з 1825 р. він професор історії і географії, а у 1841—1849 pp. — ректор. Був високоосвіченою людиною, володів польською і французькою мовами, цікавився просвітницькими ідеями, інтенсивно займався науковою роботою.

В історію української культури увійшов насамперед як просвітник, талановитий продовжувач народних бурлескних традицій і реалістичних тенденцій, започаткованих І. Котляревським. Він заклав основи нової байки, дав перші зразки романтичної балади, збагатив літературну мову, показав приклад майстерного віршування.

Літературні інтереси П. Гулака-Артемовського пробудилися ще в часи навчання в Київській академії, але активну літературну діяльність він розпочав після переїзду 1817 р. до Харкова, коли в журналі »Украинский вестник» були надруковані його переклади російською мовою з Ж.-Ж. Руссо, Дж. Мільтона, Ж. Расіна, Популярність поет здобув після опублікування 1818 р. у цьому самому журналі відомої байки »Пан та Собака», в якій звернувся до актуальної соціальної теми: через стосунки Пана й Собаки розкрив характер взаємин у феодальному суспільстві. Поєднання бурлескного струменя з реалістичним змалюванням української дійсності, жива народна мова і гуманістична тенденція переконливо засвідчили не пересічність автора байки.

Найпліднішими у творчості поета були 20-ті роки ХГХ ст. У цей період він публікує байки »Солопій та Хівря», »Тюхтій та Чванько» (обидві 1819), »Дурень і Розумний», »Цікавий і Мовчун» (обидві 1820), »Батько та Син», »Рибка», »Дві пташки в клітці» (всі 1827), в яких торкається життєвих проблем, часом соціального характеру.

Новаторські пошуки поета в жанрі байки привели до вдосконалення її форм, які цілком можна вважати сучасними. Дещо пізніше в українській літературі цим шляхом пішли Є. Гребінка та Л. Глібов, а в російській — І. Крилов.

Почавши з реалістичних позицій у творчості, П. Гулак-Артемовський вдався до написання романтичних балад. До цього його спонукав і досить характерний для українських просвітників мотив: спробувати передати високі почуття мовою свого народу. Поступово поет звільнився від не властивого цьому жанру бурлескного стилю і, звернувшись до сюжетів Гете й Міцкевича (балади »Твардовський» та »Рибалка», обидві 1827), прилучився до світового літературного процесу. Його романтичні спроби започаткували цілий напрям української літератури, і вже на їх основі згодом з’явилися балади представників »харківської школи»: Л. Боровиковського, О. Шпигоцького, а пізніше М. Костомарова.

На жаль, не все, написане П. Гулаком-Артемовським, має однакову художню цінність, однак у скрижалях нашої культури він утвердився як палкий захисник української літературної мови, діяч просвітительського реалізму, майстер художнього слова, один з найвизначніших попередників Т. Шевченка. Помер 13 жовтня 1865 р. у Харкові.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші