Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Культурологія arrow Провідники духовності в Україні
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ІЛЬНИЦЬКИЙ Василь Степанович

Пост, прозаїк, історик, педагог, видавець, громадський діяч

Народився 22 квітня 1823 р. в с. Підпечери Тисменицького повіту на Станіславщині (нині Івано-Франківська область) у сім’ї священика.

Навчався у гімназіях Станіслава, Тернополя, Львова. Багато читав польських та німецьких авторів. У четвертому класі гімназії зробив перші спроби писати вірші німецькою мовою. Добре малював, грав на скрипці. 1840 р. В. Ільницький став студентом Львівського університету, однак через рік переїхав до Відня і протягом 1842—1846 рр. навчався в »Цісарському конвекті» (у Відні не було української духовної семінарії).

І хоча В. Ільницький здобув сан священика (певний час служив у с Воскресінці під Коломиєю), все ж присвятив своє життя просвітницькій та літературно-науковій діяльності. З травня 1849 р, він викладав українську мову в Станіславській, а згодом — історію в Тернопільській та Львівській гімназіях, 1858 р. очолив Другу українську гімназію у Львові, 1861 р. став директором гімназії в Тернополі, був членом шкільної ради, а 1868 р. — директором академічної гімназії у Львові.

Під час буржуазно-демократичної революції в Австрії 1848 р. у Львові було скликано »Головну руську раду». В. Ільницький брав участь у львівському »Соборі руських учених», де виголосив доповідь на тему »Слов’янська філософія за Лібельтом».

Незаперечну цінність мають науково-публіцистичні записки В. Ільницького з національного життя галицьких русинів, зокрема »Собор учених русинів 19—26 жовтня 1848», »Проект органу Матиці», »Рік 1848», »Зав’язане ради руської в Станіславові. Буча польська», »Виклад про слов’янську філософію», »З’їзд учених в Львові», »Способи, якими поляки галицькі намагаються розслабити організм народний русинів» та ін.

Цінні відомості про суспільно-громадську діяльність В. Ільницького можна почерпнути з чернеток статей, есе, історичних розвідок, полемічних виступів і відгуків, які друкувалися в таких виданнях, як »Батьківщина», »Діло», »Газета шкільна», »Зоря», »Ластівка».

Значно розширюють наше уявлення про діяльність В. Ільницького його численні листи до письменників, учених, політиків, церковних діячів, керівників державних установ, редакторів і видавців. Про неабиякий авторитет В. Ільницького серед просвітницьких діячів свідчить і той факт, що його було обрано до першого відділу »Просвіти» у Львові.

Не можна обминути ще однієї важливої грані діяльності В. Ільницького — педагогічної. В його архіві збереглися чорнові проекти заміни викладання в галицьких школах українською мовою замість німецької, різні плани та програми, листування з крайовою шкільною радою та культурними діячами Галичини 70—80-х роках. Велику роботу проводив він як викладач мови, літератури, історії, передовий методист свого часу.

Вагомий внесок зробив В. Ільницький і в українську історичну науку. Його першою історичною розвідкою була стаття »Олександр, князь Белзький», потім нариси-дослідження »Стародавній Звенигород», »Стародавня Теребовля», »Перші напади татар на Русь», »Князь Лев», »Початок Русі», »Нестор — перший літописець руський» та ін. Йому належить серія публікацій »Життя знаменитих князів, гетьманів, героїв і інших мужів руських». На історичному матеріалі він створив образи князів Володимира, Ярослава, Василька, Ярослава Осмомисла, Володимира Мономаха. Дві ґрунтовні праці присвячені осмисленню козаччини: »Історія України за часів Петра Великого. Павло Полуботок. Петро Калнишевський» (1886), »Уступи з історії України і козацтва. Україна перед роком 1646. Дві облоги Львова Хмельницьким (1648 і 1655)».

В. Ільницький був також талановитим літератором. Йому належить значний доробок поетичної, прозової, драматургічної та літературно-критичної творчості, збірка записаних ним українських народних пісень. Як прозаїк він писав невеличкі оповідання, переважно автобіографічного характеру. Повість про події кінця X ст. »Рогніда-Горислава» та драма »Настася» з історії Галицької Русі другої половини XII ст. написані на історичній основі. Помер 15 квітня 1895 р. у с. Підпечери.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші