Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Культурологія arrow Провідники духовності в Україні
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

КОЗАЧИНСЬКИИ Михайло (Мануїл) Олександрович

Український письменник і педагог

Народився в 1699 р. у м. Ямпіль Вінницької області в родині шляхтича. У 1733 р. закінчив Київську академію. Шість років працював як просвітник у Сербії (1733—1738). Був префектом, учителем риторики, поетики словено-латинської школи у Карловицях, де написав трагедію »Король Урош п’ятий» (1733), в якій розповів про смерть останнього сербського царя, а також про »занепад сербського царства». Твір було опубліковано в переробці учня М. Козачинського — І. Райча в Буді в 1798 р. У Сербії він популяризував церковнослов’янську граматику М. Смотрицького.

З 1740 р. — чернець, з 1745 р. — архімандрит Видубицького монастиря, з 1746 р. — ігумен Красногорського монастиря в м. Гадячі, з 1748 р. — архімандрит Святотроїцького монастиря у м. Слуцьку.

Після повернення в Україну був спочатку професором філософії, а з 1739 по 1746 р. — префектом Київської академії. Протягом цього часу прочитав три курси філософії.

М. Козачинський — автор двох барокових п’єс (одну з них — »Благоутробіє Марка Аврелія» поставив на сцені у Києві (1744) і праці »Філософія Аристотелева» (1745). З 1748 р. перебував у Білорусії, читав проповіді, писав історико-полемічні праці. Прочитані ученим академічні курси філософії зберігаються в Національній бібліотеці України ім. В. Вернадського.

Один з таких курсів, що його розпочав читати М. Козачинський 18 квітня 1744 р., названий ним »Психологічні проблеми моральної філософії або етики». Психологія вчинку сконцентрувалася в логічному осередку психологічної системи й визначила тлумачення всіх головних особливостей, породжених психологічною природою людини.

У своєму »Попередженні студентам» М. Козачинський виклав світоглядні настановлення щодо розуміння щастя як вихідного пункту в дослідженні мотиву доброчесності. За взірець пропонував брати тих людей, для кого філософія невіддільна від життя, а саме їхнє життя є втіленням певної філософії.

Найважливішим природним правом людини М. Козачинський вважав право на життя, свободу совісті, право приватної власності і право вибору (де немає вибору, там немає свободи), оскільки на цих засадах тримається будь-яка форма правління. Дію »природного закону» визнав настільки обов’язковою і необхідною, що порушити її не міг навіть Бог, інакше б він суперечив сам собі.

Етичні погляди М. Козачинського розвивалися в річищі тієї тенденції, яка склалася в курсах етики могилянських професорів XVIII ст., тенденції розриву між мораллю та офіційною релігією, підкреслення самостійної цінності земного життя. Обов’язок етики — шукати і навчати, що таке щастя, тобто блаженство, досяжне для людини в її земному житті. Етика для М. Козачинського була наукою, тісно пов’язаною із земним життям людини, вона не тільки коментує і пропагує наявні правила та моральні норми, а й вивчає моральний стан суспільства, дає практичні рекомендації щодо вдосконалення його врегулювання.

Розкрити достоїнства етики означає зіставити її з кінцевою метою людини, тобто з ідеєю Бога. Отже, кожна людина, на думку М. Козачинського, має гостру потребу в моральній філософії. Він блискуче розвивав ідею поєднання божественного з людським — проблему, яку порушували й інші мислителі в Україні, а найбільше учень М. Козачинського — Г. Сковорода.

Помер 15 серпня 1755 р. у Слуцьку.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші