Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Культурологія arrow Провідники духовності в Україні
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

КРИП’ЯКЕВИЧ Іван Петрович

Український історик

Народився 25 червня 1886 р. у Львові в родині священика. У1904—1909 pp. навчався на філософському факультеті Львівського університету. В студентські роки брав активну участь у боротьбі за український університет, займався культурно-освітньою діяльністю. В 1908 р. організував »Просвітній кружок», співробітничав з »Просвітою». Наукову діяльність розпочав під керівництвом М. Грушевського, став одним із найвідоміших його учнів. З 1905 р. почав друкувати свої наукові статті у періодичному виданні Наукового товариства ім. Т. Шевченка — »Записки НТШ» (з 1934 р. — його редактор).

Захистив докторську дисертацію на тему »Козаччина і Ба-торієві вольності» (1911), незабаром був обраний дійсним членом НТШ. Викладав історію в Академічній гімназії у Львові (1912— 1914), згодом — у гімназіях Рогатина і Жовкви. Активно співпрацював в українських періодичних виданнях, що виходили в Західній Україні — »Письма з Просвіти», »Молода Україна», »Літературно-науковий вісник».

У міжвоєнний період плідно займався науково-педагогічною роботою; в 1921—1924 pp. — професор Львівського (таємного) українського університету, з 1934 по 1939 р. викладав історію України в Богословській академії у Львові. З 1934 р. — голова історичної секції НТШ.

У 1920—1933 pp. І. Крип’якевич вів широку національно-громадську роботу. У 1921—1922 pp. працював у Комітеті охорони військових могил, протягом 1923—1925 pp. брав участь у роботі туристично-краєзнавчого товариства, співпрацював із журналом »Політика» (1925—1926). З жовтня 1939 р. очолював кафедру історії України, з 1941 р. був професором Львівського університету. В роки гітлерівської окупації працював редактором наукових видань Українського видавництва у Львові. У повоєнний час був звинувачений в »українському буржуазному націоналізмі», зазнав переслідувань. У 1946 p. І. Крип’якевича було депортовано до Києва. Певний час він обіймав посаду старшого наукового співробітника Інституту історії України АН УРСР. У травні 1946 р. повернувся до Львова. У 1951 р. очолив відділ Інституту суспільних наук АН УРСР у Львові, у 1953— 1962 рр. — директор цього інституту.

З 1958 р. — академік АН УРСР, з 1961 р. — заслужений діяч науки України.

Найважливіші історичні праці І. Крип’якевича присвячені періоду козаччини і Хмельниччини: »Матеріали до історії української козаччини» (1914), »Студії над державою Б. Хмельницького» (1925—1931), »Богдан Хмельницький» (1954). І. Крип’якевич — автор багатьох праць з історіографії (»Українська історіографія», 1923), історії культури (»Історія української культури», 1937). Написав і опублікував низку науково-популярних нарисів з історії України (»Велика історія України», 1935; »Історія українського війська», 1936 та ін.). Помер 21 квітня 1967 р. у Львові.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші