Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Культурологія arrow Провідники духовності в Україні
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ЛЮБИЧ-РОМАНОВИЧ Василь Гнатович

Український письменник, поет і перекладач

Народився 27 квітня 1805 р. Навчався в Полоцькому єзуїтському колегіумі, де викладання велося латинською мовою, а згодом закінчив Ніжинську гімназію (1826).

В. Любич-Романович входив до групи активних членів ніжинської літературної школи. Писати почав ще в гімназії, де крім оригінальних творів займався перекладацькою діяльністю. Добре володіючи французькою, німецькою, англійською, італійською, польською мовами, мав можливість читати класичну літературу в оригіналі. На жаль, ранні вірші В. Любича-Романовича, а також його переклади до нас не дійшли.

Літературну діяльність почав як поет. Перші вірші та переклади з польської і французької мов були надруковані у »Литературной газете» (1830), редактором якої був А. Дельвіг.

Співпрацював із журналом »Сын Отечества», в якому пропагувалися ідеї офіційної народності самодержавства. Більше двадцяти творів, різних за жанром, зокрема переклади А. Міцкевича, східна казка »Кадур», романс, ліричні вірші та інші, В. Любич-Романович надрукував у »Літературних додатках».

У 1841—1842 pp., коли не було українських періодичних видань, він публікує українською мовою вірші в журналі »Маяк», де також друкувалися П. Гулак-Артемовський, Г. Квітка-Основ’яненко, Т. Шевченко та ін. Історія України цікавила В. Любича-Романовича давно, ще в гімназійні роки. Ця тема стала однією з провідних як у поетичній, так і в науковій творчості письменника, про що свідчать статті »Історичні гори і могили в Литві», »Пінськ і його місцевість», »Історія бувших княжеств Теребовльського та Звенигородського», »Донесення про події віку Лже-дмитрія», а також вірші »Сказ про Хмельницького» (1829), »Смерть бандуриста», »Козацька смерть», »Кошевой», »Пан Канівський», »Запоріжжя» (усі 1841), »Олексій Попович», »Запорожець», »Іван Коновченко» (всі 1842), »Барабаш у Хмельницького на пиру» ( 1848) та ін.

1832 р. у Петербурзі виходить збірка »Вірші Василя Романовича», яку поет присвятив Гімназії вищих наук князя Безбородька.

Значну частину літературної спадщини В. Любич-Романовича становлять переклади творів А. Міцкевича, Дж. Байрона, В. Гюго, А. Шеньє, Ш. Мільвуа. Вплив декого з цих поетів на нього як художника слова простежується в його оригінальних віршах.

У 30-ті роки В. Любич-Романович публікує твори з литовської історії та культури, у 40-х — звертається до історії та усної народної творчості українського народу. Видає журнал »Листок».

В історії нашої культури В. Любич-Романович залишив помітний слід не тільки як поет, перекладач, а й як пропагандист творчості М. Гоголя.

Дата смерті не відома.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші