Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Культурологія arrow Провідники духовності в Україні
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ОНАЦЬКИЙ Євген Доментійович

Український суспільно-політичний діяч, дипломат, учений, публіцист

Народився 14 січня 1894 р. в м. Глухові на Чернігівщині в сім’ї вчителя і громадського діяча. Освіту здобув у гімназії Кам’янця-Подільського і на історико-філологічному факультеті Київського університету. Закінчивши його у 1917 р., активно включився у вир суспільно-політичного життя, творення української державності. Був учасником Всеукраїнського національного конгресу, членом Центральної ради, її секретарем, членом президії Малої ради. Тоді ж в журналах »Україна», »Наше минуле» та інших з’явилися його перші праці з української історії.

З 1919 р. по 1922 р. Є. Онацький працював у складі української дипломатичної місії в Італії, а потім очолював її. З кінця 20-х років — активний учасник Організації українських націоналістів в Італії, регулярно друкував статті в »Розбудові нації», »Українському голосі», »Ділі», »Літературно-науковому віснику», »Самостійнії) Україні», »Свободі» та інших українських зарубіжних журналах, викладав українську мову у Вищому східному інституті в Неаполі та у Римському університеті. Засуджував варварські дії фашистських військ в окупованій Україні. У 1943 р. Є. Онацького було заарештовано німецькими властями.

Після капітуляції Німеччини Є. Онацький повернувся до Риму, а через два роки переїхав до столиці Аргентини, де став одним із засновників і першим головою Спілки українських науковців, літераторів і митців у Буенос-Айресі, редактором тижневика »Наш клич», альманахів »Відродження» і »Просвіта», місячника »Дзвін», брав найдіяльнішу участь у заснуванні (1965) і роботі Українського історичного товариства.

Творча спадщина Є. Онацького надзвичайно багата й різнопланова. Він займався дослідженнями в галузі історії України, етнографії, лексикографії, був чудовим журналістом. Його перу належать сотні статей і близько 40 книг: »Основи суспільного ладу» (1941), »Наше національне ім’я. Наш національний герб» (1949), »Спрага справедливості. Нариси з суспільного життя» (1950), »Завзяття чи спокуса самовиправдання. Нариси з суспільного життя» (1956), »Українсько-італійський словник» (1977) та ін. Особливе місце серед його праць посідає 16-томна »Українська Мала Енциклопедія» (Буенос-Айрес, 1957—1967).

Цінним джерелом з деяких проблем новітньої історії України є мемуарні твори вченого: »Сторінки з Римського щоденника» (т. 1—2, 1941—1942), »У вавилонському полоні» (1949), »По похилій площі. Записки журналіста і дипломата» (т. 1—2, 1964—1969) та ін.

Улюбленим жанром Є. Онацького були біографічні нариси, (персонали українських учених, політиків, митців, дипломатів). Серед численних праць цього жанру виокремлюється збірка »Портрети в профіль» (1965).

Помер 27 жовтня 1979 р. у Буенос-Айресі.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші