Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Культурологія arrow Провідники духовності в Україні
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ПАРХОМЕНКО Терентій Макарович

Видатний кобзар кінця XIX — початку XX ст.

Народився 28 жовтня 1872 р. в с. Волосківці (нині Чернігівської області). У 10-річному віці осліп. Мав гарний голос (тенор). 1902 р. М. Лисенко організував його виступи в Київському театрі опери та балету.

Найважливішим знайомством, що відкрило ім’я Т. Пархоменка для української культурної громадськості, став його виступ на ХП археологічному з’їзді в Харкові (1902). Тоді відомий етнограф, теоретик та практик українського народно-інструментального виконавства Г. Хоткевич характеризував його як »цілком новий тип бандуриста, що ще народжується і має велику будучину».

Творчий виконавський стиль бандуриста формувався та розвивався під впливом вікових норм і особливостей фольклорної (усної) традиції та окремих положень професійної академічної музики (письмової традиції).

У репертуарі бандуриста були українські думи — »Про Хведора Безродного», »Про Байду», »Про Морозенка» (власний варіант обробки) та інші (понад десять дум), а також численні історичні, сатиричні, гумористичні, побутові пісні, псалми церковного та моралістського змісту. Обробляв також народні пісні на тексти Т. Шевченка. Особливо гострого звучання у його виконанні набували пісні соціальної спрямованості.

На світогляд Т. Пархоменка, його обізнаність з українською музикою великий вплив справили дружні стосунки з відомими діячами національної художньої культури, зокрема М. Лисенком, М. Заньковецькою, Г. Хоткевичем, М. Аркасом.

Високу оцінку його виконавської культури давали відомі фольклористи, етнографи, письменники — І. Франко, М. Сумцов, М. Сперанський, А. Лисовський, Олена Пчілка та багато інших дослідників українського мистецтва.

Мистецтво Т. Пархоменка мало велике значення для подальшого розвитку гри на бандурі в Україні. Він мав чимало послідовників. Зокрема, колишній його поводир В. Потапенко (1888—1934) згодом став кобзарем, організатором та керівником однієї з кобзарських шкіл Києва.

Ім’я Т. Пархоменка назавжди увійшло в історію розвитку бандурного мистецтва України.

Під час останнього концерту, який відбувся взимку 1910 р. в Умані, за виконання бунтарської пісні кобзаря було побито, що врешті-решт призвело до його смерті.

Помер 23 березня 1910 р. в с. Волосківцях (нині Чернігівська область).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші