Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Культурологія arrow Провідники духовності в Україні
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ПАВЛИК Михайло Іванович

Громадський і культурно-освітній діяч, письменник, публіцист, видавець, бібліограф, перекладач, історик, філософ, фольклорист, етнограф

Народився 17 вересня 1853 р. в с. Монастирське (нині у складі м. Косова Івано-Франківської області) в селянській родині. У 1874—1877 рр. навчався у Львівському університеті, проте через нестатки і переслідування не закінчив його. Суспільно-політичні погляди М. Павлика формувалися під впливом визвольного руху в Галичині, творчості Т. Шевченка, М. Драгоманова, І. Франка, ідей російських демократів. Був знайомий з марксистським ученням, пропагував соціалістичні ідеї в робітничих гуртках Львова та польській газеті »Праця». У 1878—1881 рр., рятуючись від арешту, жив у Женеві, підтримував зв’язки з російською політ еміграцією, допомагав М. Драгоманову і С. Подолинському видавати журнал »Громада», виступав зі статтями в іноземній пресі. За революційну діяльність неодноразово був ув’язнений. М. Павлик та І. Франко поклали початок українській революційно-демократичній публіцистиці: видавали часописи »Друг», »Громадський друг», »Народ», газету »Хлібороб», збірники »Дзвін» і »Молот». Редагуючи з 1876 р. русофільське студентське видання »Друг», вони негайно відкинули мову, якою він публікувався, й перейшли на українську народну говірку, а також розгорнули наступ на русофілів. Згодом вони критикують народовців, висміюючи їх за посередність літературної продукції, консерватизм, угодовську політику із польсько-шляхетською верхівкою та австрійськими властями. У публіцистичних статтях різних видань М. Павлик також критикував суспільний і державний лад Австро-Угорщини, викривав націоналізм, клерикалізм, обстоював ідею інтернаціоналізму. Його головні праці: »Потреба етнографічно-статистичної роботи в Галичині» (1876), »Про русько-українські народні читальні» (1887), »Робітницьке свято Першого Мая» (1891), »Про »строїтелів» та »руїнників» (1893) та ін.

У 1890 р. разом з І. Франком, С. Даниловичем та Е. Левиць-ким став засновником прогресивної селянської Русько-української радикальної партії, яка відіграла важливу роль у суспільно-політичному русі на західноукраїнських землях.

У художніх творах письменник засуджував загарбницькі війни (оповідання »Юрко Куликів»), обстоював рівноправність жінки (оповідання »Ребенщукова Тетяна»), викривав паразитизм реакційної галицької інтелігенції і духівництва (повість »Пропащий чоловік»), показував соціальні причини сімейних трагедій (повість »Вихора»). М. Павлик популяризував прогресивну російську літературу, переклав окремі твори Г. Успенського, М. Лескова, М. Салтикова-Щедріна, О. Островського, Л. Толстого та ін. Як літературний критик боровся за реалізм і народність літератури. Видав листування і фольклористичні праці М. Драгоманова, склав »Спис творів Івана Франка за перше 25-річчя його літературної діяльності». Значну частину свідомого життя М. Павлик віддав бібліотечній справі, його бібліофафічно-дослідницьку працю високо оцінювали М. Драгоманов, І. Франко, Леся Українка. Помер 26 січня 1915 р.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші