Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Культурологія arrow Провідники духовності в Україні
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ПОЛУБОТОК Павло Леонтійович

Чернігівський полковник, наказний гетьман Лівобережної України 1722—1723 рр.

Народився близько 1660 р. З 1706 по 1722 р. був чернігівським полковником. На цій посаді здобув повагу козацької старшини та рядового козацтва, які покладали на нього певні надії і вважали головним кандидатом на посаду гетьмана. П. Полуботок був людиною енергійною, рішучою, сміливою, боровся за автономні права Гетьманщини. Водночас він був сином своєї доби і своєї верстви: дбав про свої матеріальні інтереси, не дуже перебирав у засобах збагачення; вдавався до утисків козаків, міщан, селян, брав участь у торгівлі за кордоном і був на той час одним із най заможніших людей на Гетьманщині.

У липні 1722 р., після смерті І. Скоропадського, П. Полуботка уповноважили бути наказним гетьманом і очолювати Військову Генеральну Канцелярію. Він звертався до Петра І з проханням провести вибори нового гетьмана. Проте у пам’яті царя була ще жива зрада І. Мазепи, тому він заборонив Полуботку »докучати в цій справі».

Під час Астраханського походу Петра І П. Полуботок добився від Сенату розпорядження для Московської колегії, щоб вона знайомила гетьмана зі своїми планами й узгоджувала свої дії з українською адміністрацією. Крім цього, наказний гетьман здійснив реформування судової системи, що послаблювало владу московського уряду в Україні; реорганізував суди на засадах колегіальності, заборонив хабарі, призначив інспекторів для нагляду за виконанням його наказів, сам розв’язував усі скарги на адміністрацію.

Зміни в Україні були не до вподоби московському уряду і в липні 1723 р. цар викликав П. Полуботка до Петербурга. Прибувши до столиці, він подав цареві нову петицію про повернення Україні колишніх прав у адміністрації та суді. Вперта опозиційна діяльність наказного гетьмана розгнівала царя, й наприкінці 1723 р. він звелів заарештувати його та всіх українців, які прибули разом з ним. У Петропавловській фортеці, куди було ув’язнено П. Полуботка, 18 грудня 1724 р. він помер і був похований коло церкви Св. Самсонія.

Про смерть Полуботка залишився такий переказ: »Почувши свою смерть, він попросив в’язничих закликати до нього священика, але в’язничі дали знати про те цареві. Петро І прийшов до наказного гетьмана попрощатися. Павло Полуботок сказав йому: »Я неприязні до тебе ніколи не мав і не маю і з тим помираю, як християнин. Вірю несумнівно, що за невинне страждання моє і моїх близьких будемо судитися од спільного і нелицемірного Сумі нашого, Всемогутнього Бога, і скоро перед нього обидва станемо, і Петро з Павлом там розсудяться». І справді, Петро 1 помер незабаром після нього, в січні 1725 р.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші