Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Культурологія arrow Провідники духовності в Україні
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ПОПОВ Павло Миколайович

Український літературознавець, мистецтвознавець, фольклорист

Народився 28 липня 1890 р. у с. Миколаївка Буринського району Сумської області. Навчався на історико-філологічному факультеті Варшавського, пізніше Київського університету, який закінчив у 1916 р.

З 1920 р. П. Попов працював у системі Академії наук УРСР і водночас викладав у Київських художньому та педагогічному інститутах.

З початку 20-х років учений активно збирав фольклорний матеріал, розробляв проблеми історії усної народної творчості, методики її збирання. Зокрема, він обґрунтував метод тривалого і систематичного спостереження фольклорного процесу в певному населеному пункті на противагу так званому екскурсійному методу.

У 30-х роках П. Попов доклав багато зусиль до складання програм викладання фольклору у вищій школі, був автором та редактором підручників, посібників і хрестоматій з літератури і фольклору для вищих навчальних закладів. Він автор ґрунтовних досліджень: »Загадки», »Прислів’я та приказки», »До питання про шляхи розвитку епосу східних слов’ян».

Інтерес ученого до історії української фольклористики виявився в нарисі »Зародки вивчення староруської та української народної поетичної творчості з найдавніших часів до початку XIX ст.», а також у статтях, пов’язаних із фольклором у творчості Г. Сковороди, Т. Шевченка, О. Пушкіна та інших письменників.

Вагомий внесок зробив П. Попов у вивчення української та східнослов’янських літератур. Він написав низку праць про »Слово о полку Ігоревім», творчість І. Галятовського, Л. Барановича, М. Смотрицького, І. Франка.

Питання міжнаціональних літературних і культурних зв’язків висвітлено в дослідженні »Албанія в російській та українській літературах XV—XX ст.», у численних статтях.

П. Попов — автор статей і розвідок з історії книги та книгодрукування: »Початки друкарства у слов’ян», »Слов’янські інкунабули київських бібліотек», »Друкарство, його початок та поширення в Європі (XV—XVI ст.)», »До початків світового друкарства» та ін.

Загальновизнані заслуги П. Попова в українському мистецтвознавстві: »Ксилографічні дошки Лаврського музею», »Матеріали до словника українських граверів», дослідження про Т. Шевченка-художника. Він першим почав вивчати »графіті» Софійського собору в Києві.

Наукова спадщина П. Попова охоплює понад 300 цінних досліджень з різних галузей української науки.

Помер 4 квітня 1971 р. в Києві.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші