Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Культурологія arrow Провідники духовності в Україні
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ПРОКОПОВИЧ В’ячеслав Костянтинович

Український громадсько-політичний діяч, публіцист, педагог, історик

Народився 10 червня 1881 р. у сім’ї священика Чигиринського повіту Київської губернії. Походив з давнього козацького роду. Закінчив історико-філологічний факультет Київського університету, працював учителем історії у державній київській гімназії, звідки був звільнений за »українофільство». Учителював у приватній гімназії, працював бібліотекарем у Київському міському музеї. Після революції 1905— 1907 рр. брав активну участь у створенні й діяльності Товариства українських поступовців, був редактором українського педагогічного журналу »Світло», автором статей в українській пресі, зокрема в »Раді», де виступав під псевдонімом »С. Волох».

У 1917 р. В. Прокопович — член ЦК Української партії соціалістів-федералістів, від якої був обраний до складу Центральної ради. У січні — квітні 1918 р. був міністром освіти в уряді В. Голубовича, з травня 1920 р. очолював Раду міністрів Української Народної Республіки, а з жовтня того самого року — Міністерство освіти в кабінеті А. Левицького.

З 1921 р. і до кінця життя В. Прокопович був однією з найпомітніших постатей української політичної еміграції. З 1924 р. у Парижі тісно співпрацював із С. Петлюрою, після трагічної загибелі якого став головою екзильного уряду УНР (1926-—1939). У ці самі роки був редактором тижневика »Тризуб» (Париж), де опублікував кілька публіцистичних статей, зокрема »Заповіт Орлика». Його перу належить також низка науково-історичних праць, зокрема »Київська міліція» (»Наше минуле», ч. 1, 1918), »Під золотою корогвою» (Париж, 1943).

В. Прокопович написав змістовну передмову до виданої в Парижі 1934 р. книги О. Шульгина: »Без території. Ідеологія та чин уряду УНР на чужині». Високу оцінку фахівців з допоміжних історичних дисциплін дістали його праці зі сфрагістики: »Сфрагістичні анекдоти» (Париж, 1938); »Печать Малороссий-ская» і »Сфрагістичні етюди» (обидві вміщені у »Записках Наукового товариства ім. Т. Шевченка», т. СІ-ХІІІ, 1954).

Помер 7 червня 1942 р. в Бесанкурі (поблизу Парижа), де й похований.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші