Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Культурологія arrow Провідники духовності в Україні
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

РИХЛИК Євген Антонович

Український мовознавець, етнограф, культурно-освітній діяч

Народився 16 листопада 1888 р. в с. Вільшанка (нині Житомирської області) в родині чехів-переселенців. З 1909 по 1913 р. навчався на слов’яно-російському відділенні Київського університету. У 1910 та 1913 pp. слухав лекції в Берлінському університеті. Студентська робота »Поэтическая деятельность Ф. Л. Челаковского» у 1912 р. була відзначена золотою медаллю.

Працював у приватних гімназіях та Вищих вечірніх курсах Києва. З 1 січня 1914 р. Є. Рихлика було зараховано стипендіатом при університеті для підготовки до професорського звання. З 1917 р. — приват-доцент Київського університету. Під час громадянської війни працював у Самарському університеті екстраординарним професором кафедри слов’янської філології. У березні 1919 р. повернувся в Україну і продовжив роботу в Київському університеті.

З 1920 р. працював в Етнографічній комісії Всеукраїнської академії наук (ВУАН), де вивчав життя й побут національних меншин України.

Перебуваючи в рідному селі Вільшанці, Є. Рихлик продовжував наукову роботу, про що свідчить праця »Лексичні особливості мови с. Вільшанки». Водночас він брав активну участь у громадському житті, виступав на конференції (з’їзді) чехословаків Волині, яка відбулася в Житомирі, з доповіддю, в якій закликав своїх земляків дбати про подальший розвиток рідної мови, культури, плекати і примножувати традиції. У 1923—1924 рр. працював директором школи.

Переїхавши до Києва, Є. Рихлик продовжував співробітничати з Етнографічною комісією при ВУАН, прочитав там доповіді »Чеські колонії на Волині» та »Слов’янське народознавство в нових українських книгах».

З листопада 1925 р. — професор кафедри Ніжинського інституту народної освіти. У 1926 р. Є. Рихлика призначено науковим представником-кореспондентом Наукового інституту книгознавства.

Учений виступив одним з ініціаторів відкриття в Ніжині вечірнього робітничого університету і в 1927—1929 рр. був у ньому деканом, керував семінаром вивчення культури національних меншин. З 1927 по 1929 р. — заступник голови бюро Ніжинського наукового товариства краєзнавців.

Є. Рихлик був ерудованою людиною, знав усі слов’янські мови, читав і писав французькою, німецькою, англійською.

Під час роботи в Ніжині працював над дисертацією »Українські мотиви в польському письменстві XIX століття», опублікував чимало наукових розвідок (»З нової літератури про польсько-українську школу», 1927; »Про деякі польські переклади українських народних дум», 1929; »Українські мотиви в поезії Юлія Словацького», 1928—1929 та ін.).

У 1929 р. вийшла друком книжка Є. Рихлика »Науково-дослідна робота серед нацменів Радянської України», через рік — »Ольбрахт і робітничий рух Чехословаччини»,

14 грудня 1930 р. як »агента зв’язку» неіснуючої чеської шпигунської організації вченого було заарештовано й засуджено до 10 років ув’язнення в таборах.

Помер 1937 р. Реабілітований посмертно у 1958 р.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші