Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Культурологія arrow Провідники духовності в Україні
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

РЄЗАНОВ Володимир Іванович

Український літературознавець, педагог

Народився 9 вересня 1867 р. в с. Любаче Курської області у дворянській родині. З 1878 по 1886 р. навчався в Курській гімназії. У 1886 р. вступив до Ніжинського історико-філологічного інституту, де дістав ґрунтовну гуманітарну підготовку. У 1890 р. В. Рєзанов опублікував свою першу наукову працю »Основы русского стиха народного и литературного. Обзор литературы этого вопроса».

Певний час працював у різних установах та навчальних закладах Курська, збирав фольклорні джерела, досліджував історію цього краю. В той же період майбутній учений зацікавився давньою літературою.

У 1899 р. В. Рєзанов працював у Ніжинському історико-філологічному інституті на посаді наставника студентів, а після захисту в 1907 р. дисертації (»Из разысканий о сочинениях Жуковского») — на посаді екстраординарного професора кафедри російської словесності.

У 1910 р. захистив докторську дисертацію на тему »Из истории русской драмы. Школьные действа XVII—XVIII веков и театр иезуитов», до якої було додано два томи матеріалів (»Экскурс в область театра иезуитов», »Памятники русской драматической литературы»). Працю високо оцінили І. Франко, В. Перетц і М. Петров.

Після захисту дисертації був призначений ординарним професором російської словесності Ніжинського історико-філологічного інституту.

Особливу увагу вчений приділяв українському театру та літературі Київської Русі (»Слово о полку Игореве» и поэзия скальдов» та інші праці). Використовуючи порівняльно-історичний метод, він з’ясував чимало складних питань української та російської літератури.

В. Рєзанов брав активну участь у навчальному й науковому процесі інституту, читав спецкурси з нової російської та західноєвропейської літератури, керував студентськими науковими гуртками, був учасником багатьох наукових конференцій, з’їздів.

В. Рєзанов зробив вагомий внесок у вивчення історії та культури України. Він був одним з ініціаторів створення в 1917 р. »Общества изучения Украины».

З 1920 по 1922 р. працював у Ніжині, був деканом факультету професійної освіти, з 1922 р. керував секцією російської й української мови та літератури. Через рік став керівником науково-дослідної кафедри історії культури та мови.

У 1927 р. обрано до комісії з підготовки матеріалів для »Большой советской энциклопедии» та Комітету з вивчення історії російського театру при відділі теорії і історії театру Державного інституту мистецтва (Ленінград).

У цей період велику увагу вчений приділяв дослідженню історії та культури українського народу, почав писати фундаментальну працю з історії української літератури. Упродовж 1925—1929 рр. видав тексти українських драм періоду феодалізму (»Драма українська. Старовинний театр український») і дослідження на цю тему. Він увів у науковий обіг велику кількість художніх текстів давньої української драми, переважно з варіантами, що дало змогу поглибити уявлення про розвиток драматичних жанрів у XVII—XVIII ст., визначити їх художню специфіку.

В. Рєзанов — автор праць про творчість Т. Шевченка, Лесі Українки та інших українських письменників.

У 1923 р. організував науковий семінар з російської літератури, метою якого була підготовка професійних кадрів для вищих навчальних закладів. Згодом цей семінар був перетворений на науково-дослідну кафедру історії культури і мови, яка складалася з п’яти секцій. Загальне керівництво та керівництво секцією зарубіжної й російської літератури здійснював В. Рєзанов. Тут він виступав з доповідями, які були опубліковані в пресі.

У цей час учений написав кілька праць, зокрема з історії російської драматургії, продовжував вивчати пам’ятки давнього українського театру, їх літературні джерела. Він також упорядковував і видавав наступні томи »Драми української». У1928р, написав серію етюдів про новий театр: »Літературні джерела п’єс Котляревського »Наталка Полтавка» та »Москаль-Чарівник» І п’єси В. П. Гоголя »Простак», »Леся Українка, сучасність і античність: про драматичну поему »Кассаидра», »До питання про українську романтичну драму: »Сава Чалий» та »Переяславська ніч» Єремії Галки (М. І. Костомарова)» та ін.

В. Рєзанова цікавили і теоретичні питання, новітні течії в літературознавстві. Він досліджував теорію і практику віршування в Києві XVII—XVIII ст., підготував книжку »Литературология» у двох частинах, редагував »Записки Ніжинського інституту народної освіти та науково-дослідної кафедри історії культури й мови при інституті» (1924—1934, 10 томів).

Упродовж останніх років життя працював над проблемою становлення нової української та російської літератури (»До історії літературних стилів: Поетика ренесансу на території України і Росії»).

Учений написав близько 70 фундаментальних наукових праць, частина яких не втратила свого значення і нині.

Помер 31 грудня 1936 р. в Ніжині.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші