Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Культурологія arrow Провідники духовності в Україні
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

САКСАГАНСЬКИЙ Панас Карпович (справжнє прізвище — Тобілевич)

Український актор і режисер, театральний діяч

Народився 15 травня 1859 р. в с. Кам’яно-Костувате на Миколаївщині. Брат І. Карпенка-Карого, М. Садовського, М. Садовської-Барілотті. Навчався в Єлизаветградській реальній школі. У1875 р. грав в аматорському гуртку М. Кропивницького. З 1878 р. — на військовій службі. У 1880 р. після закінчення юнкерської школи в Одесі дістав призначення в піхотний полк у Миколаєві. Тут познайомився з композитором П. Ніщинським, автором відомих »Вечорниць».

У 1883—1909 рр. співробітничав із М. Садовським, І. Карпенком-Карим, М. Старицьким та М. Кропивницьким. Гастролював по Україні, Росії, Молдавії, Білорусії, Польщі. З 1890 по 1898 р. — режисер у власній трупі »Товариство російсько-малоросійських артистів під керівництвом П. Саксаганського». В1907—

1909 рр. очолював »Товариство українських артистів». Один з організаторів театру корифеїв.

У 1910—1915 рр. проживав у Києві, гастролював по Україні й Росії у складі українських труп Т. Колісниченка та Ф. Светлова. У 1912 р. разом із М. Заньковецькою докладав зусиль до створення Українського художнього театру в Києві.

У1918 р. заснував у Києві Народний театр, на базі якого 1922 р. було утворено Український драматичний театр (з 1923 р. — ім. М. Заньковецької, нині Львівський драматичний театр ім. М. К. Заньковецької). У цьому театрі працював з перервами до 1932 р.

Виконував ролі Івана Барильченка (»Суєта» І. Карпенка-Карого), Шельменка (»Шельменко-денщик» І. Квітки-Основ’яненка), Франца Мора (»Розбійники» Ф. Шиллера) та ін.

Серед найкращих ролей П. Саксаганського — Возний (»Наталка Полтавка» І. Котляревського), Отецько (»Сватання на Гончарівці» І. Квітки-Основ’яненка), Карась (»Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Назар (»Назар Стодоля» Т. Шевченка).

Поставив спектаклі »Розбійники» Ф. Шиллера (1920), »Отелло» У. Шекспіра (1926). Вперше в історії українського театру запропонував план постановки вистави.

У 1936 р. був удостоєний звання народного артиста СРСР.

Написав кілька праць з акторської та режисерської майстерності (»Театр і життя», »Як я працюю над роллю», 1932).

Свої спогади про розвиток українського театрального мистецтва виклав у книжці »З минулого українського театру».

Помер 17 вересня 1940 р. в Києві.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші