Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Культурологія arrow Провідники духовності в Україні
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

САМІЙЛЕНКО Володимир Іванович (літературні псевдоніми В. Сивенький, Іваненко, Полтавець, Л. Сумний та ін.)

Український поет-лірик, перекладач, драматург

Народився 3 лютого 1864 р. в с. Великі Сорочинці на Полтавщині. Закінчив Полтавську гімназію. Навчався у Київському університеті на історико-філологічному факультеті. Під час навчання зблизився з членами Старої громади та гуртка »Плеяда», куди входили Олена Пчілка, Леся Українка, М. і Л. Старицькі.

Перші твори поета з’явилися в студентські роки. 1886 р. у львівських журналах було опубліковано добірки віршів, 1889 р. у Львові окремим виданням вийшла поема »Герострат», 1890 р. у Києві — книжка »З поезій В. Самійленка, частина перша».

В. Самійленко вивчав світову літературу, філософію, опанував іноземні мови: французьку, італійську, іспанську, грецьку, латинську.

Після навчання в університеті працював дрібним чиновником у Києві, Чернігові, Краснодарі, Миргороді, Добрянці.

З 1906 р. співробітничав у редакції журналу »Шершень», де виявив хист гумориста й сатирика. У цьому ж році у Львові з передмовою І. Франка вийшла найповніша збірка поезій »Україні».

Після лютневих подій 1917 р. В. Самійленко працював у Міністерстві фінансів, а потім у Міністерстві народної освіти.

На творах поета, написаних після 1917 р., позначилася його глибока пригніченість, спричинена кровопролитною боротьбою, ареною якої стала Україна. Письменник розчарований і занепокоєний неспроможністю політичних партій забезпечити національні прагнення народу через їх роз’єднаність, авантюризм, дворушництво. Довгоочікувана свобода обернулася насильством, »горами трупів».

У січні 1919 р. разом із урядом Директорії В. Самійленко емігрував до Кам’янця-Подільського, а потім в Галичину, де сім’я його дуже бідувала. 1924 р. повернувся до Києва, вже тяжкохворим. В останній рік життя в Україні багато перекладав, писав поетичні твори, спогади.

Поезія В. Самійленка — це поезія болючого сорому за свій народ, який тягне ярмо підневільного життя, розгубивши духовні цінності. Головна тема лірики — Україна. Вірші пронизані болем і смутком за її становище. Особливу увагу привертає вірш »Українська мова. (Пам’яті Т. Г. Шевченка)». В ньому в алегоричній формі змальовано підневільне становище української мови.

Найповніше талант В. Самійленка виявився в гумористичних і сатиричних поезіях. Вірш »Ельдорадо» (1886) одразу набув великої популярності серед прогресивних кіл суспільства. В. Самійленко ніяк не міг змиритися із занепадом духовності нації. Центральний образ його сатиричних творів — »патріота Іван», манкурт і перевертень, який »любить Україну за хліб і кусень сала».

У філософській поемі »Гея», що не друкувалася за радянських часів, В. Самійленко осмислив становище, в яке потрапила Україна після перемоги більшовиків у громадянській війні. За силою викриття анти людяної держави як знаряддя поневолення народів поема може бути поставлена поряд із Шевченковими поемами »Сон» і »Кавказ». В. Самійленко започаткував в українській літературі жанр анти утопії.

В. Самійленко — автор драматичних творів »Чураївна», »Драма без горілки», »Химерний батько», »Дядькова хвороба». Найвизначнішим з них є історична драма »Чураївна», в якій, зображуючи кохання Марусі і Грицька, подає своє розуміння історії запорозького козацтва: народ повинен щоразу доводити світові свої ідеали свободи, духовності, щирості. Практицизм, користолюбство закінчуються трагічно.

Значний внесок у духовну культуру зробив В. Самійленко своїми перекладами творів О. Пушкіна, В. Жуковського, І. Нікітіна, А. Барб’є, П.-Ж. Беранже, П.-О. Бомарше, Ж.-Б. Мольєра, Ади Негрі. Він започаткував школу українського поетичного перекладу, оперту на новий рівень мовної і культурної самосвідомості народу, досягнутий на початку XX ст.

Помер 12 серпня 1925 р. у Боярці (Київська область).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші