Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Культурологія arrow Провідники духовності в Україні
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

СПЕРАНСЬКИЙ Михайло Нестерович

Український літературознавець, фольклорист і етнограф

Народився 1 травня 1863 р. в Москві в родині військового лікаря.

У 1885 р. закінчив історико-філологічний факультет Московського університету, де й залишився працювати. 1888 р. після складання іспитів на звання магістра поїхав у відрядження за кордон, де вдосконалював знання зі слов’янських мов та літератур, збирав матеріал з давньоруської літератури. Результати цієї роботи знайшли відображення у статтях ученого (»Пергаменные отрывки русских рукописей в Праге» (1890), »Описание рукописей Тверского музея» (1891), »Златоуст, рукопись XVI в. Тверского музея: Заметки по русской палеографии» та ін.), надрукованих російською, чеською та німецькою мовами.

З 1892 р. М. Сперанський працював викладачем російської літератури в педагогічних класах училища Св. Катерини в Москві, досліджував твори давньої літератури (»Апокрифические деяния ап. Андрея в славянорусских списках: Опыт критики текста»; »О змеевике с семью отроками», »К легенде о смерти Каина», всі 1893 та ін.),

У 1893 р. М. Сперанського було обрано членом Товариства аматорів російської словесності при Московському університеті та Московського археологічного товариства.

З 1895 по 1906 р. — професор Ніжинського історико-філологічного інституту. Тут він читав курс російської словесності, а також спецкурси про »Слово о полку Ігоревім», апокрифічну літературу Давньої Русі, творчість М. Гоголя, народну поезію тощо. Упродовж цих років учений опублікував загалом понад 60 праць з давньої та слов’янської літератури. Вперше в науці було порушено питання про взаємодію російської літератури з болгарською та сербською. Дослідження »Деление истории русской литературы на периоды и влияние русской литературы на югославскую» (1896) дало можливість розглянути літературний процес у його взаємозв’язках, визначити джерела взаємовпливів. Ця тема відображена і в багатьох інших працях ученого.

У 1899 р. М. Сперанський захистив у Київському університеті докторську дисертацію. У 1902 р. був обраний членом-кореспондентом Академії наук.

Частину робіт М. Сперанський присвятив новій російській та українській літературам. У статтях »Замітки до історії »Енеїди» І. П. Котляревського» (1902), »Малоруська пісня в старовинних російських друкованих пісенниках» (1906—1909) він порушував питання російсько-українських літературних та культурних зв’язків.

У Ніжині М. Сперанський вперше дослідив спадщину І. Кульжинського, розкрив його роль у творчій долі М. Гоголя, Н. Кукольника, Є. Гребінки (»Один из учителей Н. В. Гоголя», 1906). У 1896 р. став членом Ніжинського історико-філологічного товариства.

Близько 12 років учений працював у Ніжині. Це був період становлення й мужніння його як історика літератури, славіста, візантолога, етнографа і фольклориста.

З 1906 по 1923 р. М. Сперанський працював професором на кафедрі російської словесності Московського університету. В 1921— 1929 рр. він очолював відділ рукописів Історичного музею. В цей період розгорнув велику археографічну роботу.

У 1921 р. М. Сперанського було обрано академіком Петербурзької академії наук.

У 20-х роках учений брав участь у роботі Інституту слов’янознавства, Комісії АН із створення давньоруського словника, а пізніше — в Комісії з давньоруської літератури в Інституті російської літератури (Пушкінський дім).

В останні роки життя цікавився проблемами взаємодії усної народної творчості й літератури, відображенням старих і нових літературних традицій у рукописних збірниках XVIII ст., соціальних рухів в усній поезії і демократичній літературі.

Помер 12 квітня 1938 р. в Москві.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші