Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Культурологія arrow Провідники духовності в Україні
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ВАГИЛЕВИЧ Іван Миколайович

Поет, філолог, етнограф, діяч галицького відродження

Народився 2 вересня 1811 р. в сім’ї священика. У середині 30-х років разом із М. Шашкевичем та Я. Головацьким активно пропагував українську мову серед українського населення. Ще будучи вихованцями львівської духовної семінарії вони намагалися читати, дискутувати, а також писати українською мовою. Саме за це студенти-теологи прозвали їх »Руською трійцею». У 1834 р. І. Вагилевич, М. Шашкевич і Я. Головацький, об’єднавши навколо себе 20 молодих людей — семінаристів та молодих священиків, — створили гурток із тією самою назвою. Члени гуртка встановили контакти з українофілами І. Срезневським, М. Максимовичем, Й. Бодянським, із представником чеського національного руху К. Запою, що служив у галицькій адміністрації, активно листувалися з такими досвідченими »будителями народу» й палкими слов’янофілами, як словаки Я. Колар і П. Шафарик, словенець Б. Копітар та чех К. Гавлічек.

У 1837 р. члени »Руської трійці» підготували до видання альманах поезій українською мовою під назвою »Русалка Дністровая» (опублікований у Будапешті). До нього увійшли народні пісні, думи, історичні документи та інші матеріали, оспівувалась визвольна боротьба українського народу, його національні герої, обстоювалась необхідність возз’єднання всіх українських земель.

І. Вагилевич вмістив у збірник зібрані ним народні пісні з передмовою »К народним руським песням» і близькі до фольклорних творів поеми »Мадей», »Жулин і Калина».

Вихід »Русалки Дністрової» був своєрідним викликом демократичної молоді проти реакційних порядків, протестом проти денаціоналізації й роз’єднання українських земель. Альманах став політичним маніфестом українського національного руху, тому влада вороже зустріла його випуск. Майже весь наклад було знищено, автори зазнали переслідувань.

У 1848 р. І. Вагилевич залишив сан священика й усупереч своїм попереднім переконанням приєднався до анти австрійської політичної організації »Руський собор». Був редактором »Дневніка Руського», а згодом працював директором архіву м. Львова. Став писати польською мовою, однак продовжував цікавитись народним побутом, збирав й систематизував західноукраїнські говірки з метою підготовки до друку спеціального словника. Переклав українською і польською мовами »Слово о полку Ігоревім» і написав науковий коментар до нього.

І. Вагилевич — автор історичних та археологічних розвідок, підручника для шкіл »Начальные правила малоруськой граматики» та інших філологічних праць.

Після революції 1848 р. в Австрії зазнав переслідувань з боку австрійських властей та уніатської церкви.

Помер 10 травня 1866 р.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші