Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Педагогіка arrow Педагогіка у запитаннях і відповідях
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ

Що треба розуміти під формою навчання? Які форми навчання склалися історично?

Форма (від лат. forma — зовнішність, устрій) — з філософського погляду зовнішнє вираження певного змісту.

Форма організації навчання — це обмежена в часі і просторі взаємозумовлена діяльність учителя та учнів.

В історії розвитку школи складались різноманітні форми навчання. Вони зумовлені, з одного боку, потребами суспільно-економічного розвитку, а з другого — рівнем розвитку педагогічної науки. Впродовж останніх століть на освітній ниві найбільш помітний слід залишили такі форми організації навчання: індивідуальна, групова, класно-урочна, белл-ланкастерська, дальтон-план, бригадно-лабораторна (рис. 28).

Що являє собою класно-урочна форма навчання і як вона складалася в історичному контексті?

Урок — це форма організації навчання, коли учитель проводить заняття в класній кімнаті з постійним складом учнів, які мають приблизно однаковий рівень фізичного і психічного розвитку, за розкладом і встановленим регламентом (рис. 29).

Форми організації навчання в історичному аспекті

Рис. 28. Форми організації навчання в історичному аспекті

Педагогічні ознаки уроку

Рис. 29. Педагогічні ознаки уроку

Елементи класно-урочної форми навчання виникли в братських школах України та Білорусії. Наукове обґрунтування уроку як форми організації навчання дав чеський педагог Ян Амос Коменський (1592—1670) у фундаментальній праці "Велика дидактика" (1657). Після цього урок став провідною формою навчання в усіх школах світу та в інших освітніх закладах. Педагоги різних епох постійно працювали і продовжують працювати над його удосконаленням.

Які основні педагогічні вимоги до уроку як основної форми організації навчання?

У поглядах на вимоги до уроку варто дотримуватися двох підходів — загальнопедагогічного і методичного. Останній зумовлений особливостями вивчення конкретної навчальної дисципліни. Тут розглядаємо загальнопедагогічні вимоги, які є базою для творчого розвитку вимог до уроку щодо особливостей фахових методик.

Традиційно виокремлюють такі групи загальнопедагогічних вимог до уроку: санітарно-гігієнічні, дидактичні, психофізіологічні, виховні.

  • 1. Санітарно-гігієнічні вимоги до уроку. Для успішності й ефективності процесу навчання передусім необхідно забезпечити належні умови для нормальної життєдіяльності учня, оптимального функціонування фізіологічних процесів, які є важливою передумовою психічної діяльності особистості. Тому на уроці під керівництвом учителя мають бути забезпечені відповідні санітарно-гігієнічні умови: оптимальний повітряний режим, достатнє освітлення, належний тепловий режим, чергування різних видів навчальної діяльності, відповідність меблів індивідуальним особливостям учнів.
  • 2. Дидактичні вимоги до уроку ґрунтуються на закономірностях процесу пізнання і передбачають організацію навчання на уроці з урахуванням таких чинників:
    • • наявності рушійної сили навчання і необхідність створення ситуацій для її дії;
    • • цілеспрямованої роботи з формування мотивів навчання;
    • • моделювання процесу навчання на уроці відповідно до вимог логіки навчального процесу, оволодіння знаннями, уміннями та навичками;
    • • реалізації на уроці принципів навчання залежно від змісту навчального матеріалу, віку учнів;
    • • оптимального підходу до вибору методів і засобів навчання.
  • 3. Психофізіологічні вимоги до організації навчально-виховного процесу на уроці випливають із загальнопедагогічного принципу природовідповідності. Слід враховувати особливості психічного й анатомо-фізіологічного розвитку учнів певного віку, дбаючи про забезпечення умов для розвитку в них позитивних емоцій як передумови активності пізнавальної діяльності. Як підкреслював психолог С.Л. Рубінштейн, між емоціями людини і її власною діяльністю простежується дійовий зв'язок, емоційний стан особистості впливає на її діяльність. При організації навчального процесу йдеться про необхідність створення позитивних емоцій на основі демократичного стилю спілкування.

Авторитарний стиль — це пригнічення, подавлення особистості. В такому стані емоційні процеси загальмовані, а отже, умови для пізнавальної діяльності не сприятливі. Учителеві необхідно дбати про підтримання в дитячому колективі мажорного тону.

4. Виховні вимоги зумовлені завданнями всебічного гармонійного розвитку особистості відповідно до вимог розумового, морального, фізичного, трудового й естетичного виховання. На кожному уроці необхідно актуалізувати ті чинники, які мають впливати на формування всебічно розвиненої особистості. Цього досягають через зміст навчально-виховного процесу на уроці. Тому вже на етапі планування уроку варто виділяти не тільки дидактичну, а й виховну мету.

У системі розв'язання виховних завдань мають переважати провідні аспекти кожної частини, що забезпечують гармонійне виховання особистості. Зокрема:

  • розумове виховання (самостійна пізнавальна діяльність, інтелектуальний розвиток, оволодіння методами учіння);
  • моральне виховання (формування моральних переконань і моральних почуттів, гуманізму, поваги до особистості, національної гідності, добра, чуйності тощо);
  • фізичне виховання (створення оптимальних умов для фізичного розвитку особистості, оволодіння вміннями та навичками турботи про своє здоров'я, культуру побуту);
  • трудове виховання (формування вмінь і навичок розумової праці, виховання почуття потреби праці взагалі й почуття бережливого ставлення до результатів праці інших, соціально-педагогічна підготовка вихованців до участі у продуктивній фізичній та інтелектуальній праці);
  • естетичне виховання (формування почуттів прекрасного, вміння відрізняти прекрасне від потворного, оволодіння учнями знаннями й уміннями творити прекрасне в реальному житті).

Зведені загальнопедагогічні вимоги до уроку подано на рис. 30.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші