Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Педагогіка arrow Педагогіка у запитаннях і відповідях
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Що таке модуль?

Модуль (від лат. modulus — міра): 1) назва важливого коефіцієнта чи величини; 2) частина будови, що слугує одиницею вимірювання; 3) уніфікований функціональний вузол у вигляді пакета деталей (модуль у комп'ютерних системах, у космічному кораблі тощо).

Модуль у педагогіці — це функціональний, логічно зумовлений вузол навчально-виховного процесу, завершений блок дидактично адаптованої інформації.

Навчальний модуль — це цілісна функціональна одиниця, що оптимізує психолого-соціальний розвиток учня і вчителя. Психолого-дидантичними засобами реалізації навчального модуля є педагогічно-адаптована система понять у вигляді системи знань, духовних цінностей.

Які об'єктивні чинники покладено в основу проблемного навчання?

В основу проблемного навчання покладено такі об'єктивні чинники:

  • 1) соціологічні — особливості соціально-економічного розвитку потребують формування інтелектуального багатства кожної особистості зокрема та людської спільноти в цілому;
  • 2) гносеологічні — цілеспрямоване пізнання відбувається в процесі активного пошуку, внаслідок дослідження пізнавального об'єкта в процесі перетворювальної діяльності;
  • 3) психологічні — мислення реально здійснюється лише як розв'язання пізнавального завдання. Психолог С.Л. Рубінштейн зазначав, що мислити людина починає тоді, коли перед нею є завдання, коли в неї виникає потреба щось зрозуміти, а вирішення завдання є природним завершенням мисленнєвого процесу;
  • 4) діалектичні — оскільки навчання є процесом, то воно має рушійну силу як результат суперечностей між пізнавальними та практичними завданнями, з одного боку, та наявним рівнем знань, умінь і навичок — з другого.

Яка структура проблемного навчання?

Проблемне навчання як процес включає в себе низку таких структурних компонентів:

  • • виявлення суперечностей, усвідомлення їх як певних утруднень — створення проблемної ситуації;
  • • осмислення проблемної задачі та прийняття її учнями, усвідомлення установки;
  • • аналіз умов пізнавальної задачі, встановлення залежності між її компонентами;

. • членування основної проблемної задачі на мікрозадачі, визначення плану (програми) розв'язання;

  • • висунення й усвідомлення гіпотези;
  • • мобілізація резерву знань, умінь та навичок відповідно до умови задачі;
  • • добір методів і засобів розв'язання задачі;
  • • виконання системи дій та операцій, спрямованих на розв'язання задачі;
  • • перевірка отриманих результатів, порівняння їх з гіпотезою, встановлення логічного зв'язку між набутими раніше і тепер знаннями.

Схематично структуру цього процесу можна побачити на запропонованій схемі (рис. 18).

Структура процесу проблемного навчання

Рис. 18. Структура процесу проблемного навчання

Що таке дидактична задача?

Задача — це будь-яке питання, яке потребує розв'язання.

Задача в навчанні — сукупність вимог та умов, за яких їх можна задовольнити.

Проблемною (пізнавальною) є така задача, для розв'язання якої необхідно попередньо оволодіти відповідною сумою знань, умінь та навичок.

Навчальною є така задача, для розв'язання якої необхідно скористатися раніше набутими знаннями, уміннями і навичками.

Що таке мотиви навчання?

Мотив навчання (від фр. motif — рухаю) — внутрішня спонукальна сила, яка забезпечує рух особистості до активної пізнавальної діяльності. З психологічного погляду мотиви є внутрішніми рушіями навчальної діяльності. Від рівня сформованості мотивів багато в чому залежить успішність і результативність учіння.

Які основні мотиви виокремлюють у системі пізнавальної діяльності людини?

У системі пізнавальної діяльності виокремлюють такі мотиви навчання:

  • 1) соціальні — прагнення особистості через учіння утвердити свій соціальний статус — у суспільстві, у певному соціальному колективі (сім'ї, класі та ін.);
  • 2) спонукальні — пов'язані із впливом на свідомість учня певних чинників: вимог батьків, авторитету вчителів, думки однокласників;
  • 3) пізнавальні — проявляються у пробудженні пізнавальних інтересів і реалізуються через отримання задоволення від самого процесу пізнання і його результатів.

Пізнавальна діяльність людини є основною сферою її життєдіяльності. Тому формування в учнів пізнавальних мотивів — провідний чинник успішності пізнання, оскільки через нього реалізується природна потреба людини в розвитку;

  • 4) професійно-ціннісні — відображують прагнення учня отримати професійну підготовку для участі в продуктивній сфері життєдіяльності;
  • 5) меркантильні — пов'язані з безпосередньою матеріальною вигодою особистості. Вони не є вирішальними, діють лише вибірково залежно від індивідуальних психологічних особливостей конкретної людини.

Що треба розуміти під оптимізацією процесу навчання?

Оптимізація (від лат. орtimus — найкращий, найзручніший)— процес надання будь-чому найкращих, найзручніших умов для діяльності. Під оптимізацією навчального процесу треба розуміти створення найбільш сприятливих умов (добір методів, засобів навчання, створення санітарно-гігієнічних умов, психологічних чинників) для отримання бажаних результатів без додаткових витрат часу і фізичних зусиль.

У чому сутність інтенсифікації навчання?

Пошуки тих чи інших шляхів і способів навчання зумовлені особливостями та потребами суспільно-економічного розвитку. Впродовж століть суспільство задовольняв екстенсивний підхід до організації навчання. Екстенсивний (від лат. ехtensivus — розширювальний) підхід передбачає досягнення результатів у навчанні за рахунок кількісних чинників (збільшення років навчання, кількості годин на опанування певними навчальними дисциплінами тощо).

Розвиток науки, збільшення обсягу інформації, актуалізація проблеми продукування інтелектуального багатства суспільства привели до необхідності інтенсифікації навчального процесу.

Інтенсифікація (від фр. intensification — напружено, роблю) передбачає досягнення у навчанні бажаних результатів за рахунок якісних чинників, тобто за рахунок напруження розумових можливостей особистості. Адже в процесі екстенсивного навчання можливості мозку використовуються на 15—20 відсотків. Тому збільшення ефективності використання потенційних здатностей мозку учнів і вчителів — це найперша умова інтенсифікації навчального процесу.

На інтенсифікацію навчального процесу впливають такі чинники:

  • • організація навчального процесу на достатньому науковому рівні з погляду розуміння сутності навчання, його рушійної сили, логіки навчального процесу, методів, засобів, форм, типів;
  • • забезпечення високого рівня психолого-педагогічної підготовки вчителів;
  • • оптимальність змісту навчального матеріалу з погляду його доступності щодо вікових та індивідуальних можливостей школярів;
  • • демократизація і гуманістична спрямованість навчально-виховного процесу;
  • • створення сприятливих санітарно-гігієнічних умов для навчання (харчування, дотримання вимог повітряного, теплового режимів, гігієна розумової праці);
  • • забезпечення модульно-рейтингової системи оцінювання навчальної діяльності учнів;
  • • володіння вчителем інноваційними технологіями навчання, педагогічною технікою та психотехнікою;
  • • забезпечення високого соціально-економічного статусу вчителя в суспільстві.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші