Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Педагогіка arrow Педагогіка у запитаннях і відповідях
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ТРУДОВЕ ВИХОВАННЯ

Яке місце в системі всебічного гармонійного розвитку особистості займає трудове виховання?

Праця є джерелом і важливою передумовою фізичного та соціально-психічного розвитку особистості. Впродовж усієї історії людства праця була засобом формування в особистості кращих якостей.

Українська народна педагогіка відводила праці головну роль у процесі створення матеріальної та духовної культури. У прислів'ях як своєрідному кодексі поведінки людини відображено ставлення до праці: "Без труда нема добра", "Будеш трудитися — будеш кормитися", "Праця людину годує, а лінь — марнує". Люди вважали, що сумлінна праця забезпечує достатній фізичний, розумовий, естетичний, морально-духовний розвиток ("Щоб людиною стати, треба працювати"; "Хто багато робить, той багато знає"; "У праці краса людини"; "Землю прикрашає сонце, а людину — праця"; "Без трудів не їстимеш пирогів"). Тема праці є провідною в народних піснях, казках, легендах. Ідея праці як визначального чинника виховання людини перейшла від народу до філософів, педагогів. Адже народ творив науку виховання, а педагоги-вчені лише упорядковували його надбання. Тому багато відомих філософів і педагогів не мислили виховання поза працею.

Володимир Мономах у своєму повчанні дітям писав: "У домі своєму не лінуйтеся, але за всім доглядайте".

Український філософ і поет Г.С. Сковорода вбачав щастя людини в праці. "Щастя полягає, — зазначав Г.С. Сковорода, — тільки в спорідненій праці на користь суспільству. Як не обіжати, якщо шкоду приносить суспільству? Як не пошкодити, якщо нема прямого реченія і невтомної праці? Звідки ж вродиться труд, якщо нема охоти і старанності. Труд є живий і невсипущий всієї машини хід доти, поки породить справжню справу... Коротко сказати, природа запалює до справи і зміцнює в труді, роблячи труд солодким"1.

Праця була і залишається природною потребою людини. К.Д. Ушинський, глибоко проникаючи у психологічні засади виховання, писав: "Праця, як ми її розуміємо, є така вільна і погоджена з християнською моральністю діяльність людини, на яку вона наважується з безумовної необхідності ЇЇ для досягнення тієї чи іншої істинно людської мети в житт. Тому, продовжував він: "саме виховання, якщо воно бажає щастя людині, повинно виховувати її не для щaстя, а готувати до праці життя"3. Досить слушним є міркування К.Д. Ушинського про вирішальне значення праці у розвитку суспільства: "Якби люди винайшли філософський камінь, то біда була б ще невелика: золото перестало б бути монетою. А якби вони знайшли казковий мішок, з якого вискакує все, чого душа забажає, або винайшли машину, яка цілком заміняє всяку працю людини..., то сам розвиток людства зупинився б: розпуста і дикість заволоділи б суспільством, саме суспільство розпалося б...: із знищенням необхідності особистої праці історія повинна припинитися".

A.C. Макаренко вважав працю генеруючим засобом соціального становлення особистості: "Правильне... виховання неможливо собі уявити як виховання нетрудове".

На новому етапі суспільного розвитку В.О. Сухомлинський, підтримуючи народні традиції в царині виховання, вбачав у праці невичерпне джерело виховання всебічно розвиненої особистості. "Виховну місію школи, — підкреслював він, — ми вбачаємо в тому, щоб праця увійшла в духовне життя особистості, в життя колективу, щоб захоплення працею уже в роки отроцтва й ранньої юності стало однією з найважливіших якостей людини**.

Існує ще один суттєвий аспект важливості трудового виховання. Людина прагне до утвердження себе в колективі на основі престижності, а також бажає відчувати задоволення від певного виду діяльності. Якщо особистість включена до бажаних видів трудової діяльності, це приносить психічне задоволення і забезпечує престижність особистості. Коли ж людина позбавлена можливості займатися працею (а отже, і відчувати радість діяти, мати задоволення), вона вдається до сурогатів, за допомогою яких можна штучно викликати ілюзорне відчуття задоволення, престижності. Такими засобами є алкоголь, наркотики. Це призводить до фізичного, психічного і соціального ослаблення частини людей і суспільства в цілому.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші